Ситников В.П. 9 страница

1. За строками:Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців.

Короткострокові – до 1 року.Середньострокові – від 1 до 5 років.

Довгострокові – понад 5-7 років.

2. За валютою позики:- у валюті країни-позичальника;- у валюті країни-кредитора;- у валюті третьої країни;- у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ та ін.).

3. За формою надання розрізняють: фінансові (готівкові) кредити – зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження; акцептні кредити - застосовуються у формі акцепта тратти імпортером або банком; депозитні сертифікати – документи, які свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка; облігаційні позики та ін.

4. За кредиторами:

Приватні кредити – надаються приватними особами.

Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами.

Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).

Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави.

Кредити міжнародних фінансово - кредитних організацій.

Змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи.

Фірмовий (комерційний) кредит є однією з найстаріших форм зовнішньоторговельного кредиту. Він є позичкою, яка надається експортером однієї країни імпортеру іншої у вигляді відстрочки платежу, або, іншими словами, це не що інше, як комерційний кредит у зовнішній торгівлі. Фірмовий кредит, строки якого коливаються в межах від 1 до 7 років, має декілька різновидів: вексельний кредит; аванс покупця; кредит за відкритим рахунком. Частіше всього фірмові кредити реалізують з допомогою векселя або за відкритим рахунком.

Вексельний кредит передбачає, що експортер укладає договір про продаж товару, а потім виставляє перевідний вексель на імпортера. Останній, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату в строк, який на ньому вказано.

Кредитування зовнішньої торгівлі охоплює кредитування експорту та кредитування імпорту. Кредитування експорту може здійснюватися у таких формах:

- авансові платежі, які надають країни-експортери іноземним виробникам;

- банківського кредитування: надання кредитів в дорозі; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити;

- факторинг (від англ. Factor – агент, посередник) – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.

- форфейтинг (від франц. “a forfait” – відмова від прав) – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобов’язань та разового збору за зобов’язання купити векселі експортера.

План лекції:

1.Сутність, основні риси та структура світового ринку праці.

2.Суть, причини та форми міграції.

3. Центри залучення робочої сили.

4. Регулювання міжнародної міграції робочої сили.

Ключові поняття: еміграція; імміграція; міграційне сальдо; міграція населення; міжнародна трудова міграція; міжнародний ринок праці; Міжнародна організація праці (МОП); Шенгенська угода 1995 року; світові постійні ринки робочої сили.

Список літератури:

Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка. Навч. посіб. [3 –тє вид.] – К.: «Центр навчальної літератури», 2009. – 560 с.
Макуха С.М. Україна у міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. – Х.: Легас, 2003. – 352 с.
Міжнародна економіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисципліни. /А.М. Поручник та ін.; За ред. А.М. Поручника / - К., КНЕУ,2005. - 160 с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

1. Сутність, основні причини й сучасні особливості міжнародної трудової міграції.

2. Основні види міграції, міжнародні центри тяжіння робочої сили.

3. Державне і наддержавне регулювання міжнародної міграції робочої сили.

4. Україна в сучасних міжнародних міграційних процесах.

5. Соціально-економічні наслідки трудової міграції.

1. Сутність, основні риси та структура світового ринку праці.

Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні.

Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної мобільності двох головних факторів виробництва — капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності капіталу в соціальному плані означає, що він пред'являє тепер попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вибаглива щодо оплати праці і т. д.). Попит на іноземну робочу силу почав помітно зростати тоді, коли виник масований експорт приватного виробничого капіталу й почалося створення у всіх країнах підприємств з використанням місцевої робочої сили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ситников В.П. 8 страница	\|	Ситников В.П. 10 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.