Навчальні завдання

Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.

Уважно прочитайте уривок. З'ясуйте, чиї інтереси−окремої особи чи держави−ставилися вище у Голландії у період Нового часу? Чи можна з даного уривка зробити висновок не лише про відмінність, а й про певне співпадіння інтересів приватної особи−купця−та держави? Які зв'язки і залежності можна зауважити між завоюваннями нових земель та морськими подорожами і розвитком наукових знань?

"...Один француз заявляв: "У Голландії інтерес держави у справах торгівлі становить інтерес приватних осіб, вони йдуть крок у крок (це те ж саме, що сказати, що держава і купецьке товариство − одне й те ж саме) ...коли приватна особа робить для своєї комерції щось, що суперечить інтересу держави, держава заплющує очі і робить вигляд, що не помічає цього...".

(Фернан Бродель. "Час світу")

На який аспект важливості освіти звертає увагу Ф.Бекон−освіта має важливе значення в першу чергу для саморозвитку особистості чи для суспільства? На думку Ф.Бекона, заняття науками необхідні для зміни соціального становища людини чи для самовдосконалення? Зверніть увагу на те, про які конкретні відмінності між освіченою та неосвіченою людиною пише Ф.Бекон.

"...Освіта звільняє людину від дикості та варварства... Наука настроює і спрямовує розум на те, щоб він віднині ніколи не залишався у спокої та ...не застигав у своїх недоліках, а, навпаки, постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Адже неосвічена людина не знає, що значить заглиблюватися в себе саму, оцінювати себе, і не знає, яким радісним є життя, коли помічаєш, що з кожним днем воно стає кращим; якщо ж така людина випадково має якусь позитивну якість, то вона вихваляється цією якістю... та використовує її, можливо, навіть вигідно, проте не приділяє уваги тому, як цю якість розвинути і примножити. ...Освічена ж людина, навпаки, не лише використовує розум й усі свої позитивні якості, але постійно виправляє свої помилки і вдосконалюється у доброчесності".

(Френсіс Бекон)

Використавши даний уривок, поясніть, як мислителі XVII ст. тлумачили співвідношення науки і релігії? Чи протиставлялась релігія науці? Чи розглядали наукові знання як такі, що руйнують релігійні догмати та віру? Чи потрібно віруючій людині займатися наукою?

Чи відповідає дане міркування середньовічній "теорії подвійної істини"?

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів	\|	Які точки зору з приводу співвідношення науки та релігії ви зустрічали в наш час?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.