Семінарське заняття № 13,14

Тема: «Гносеологія»

Проблема пізнання, пізнаваності світу − одна з основних проблем філософії. Здавна вона була й залишається предметом посиленої уваги філософії (особливо з тих пір коли була усвідомлена відносна протилежність суб'єкта і об'єкта, ідеального й матеріального).

Пізнання − це процес, в якому здійснюється пізнавальне відношення суб'єкта до об'єкта, досліджується суть і можливість пізнання людиною природи та самої себе, виявляються передумови, засоби, закономірності руху пізнання та критерії його істинності. Гносеологія досліджує вихідні умови й основи пізнання, виступає узагальненням пізнавального досвіду людства.

З розвитком філософії, науки та практики змінювалась і проблематика пізнання. Воно ставало дедалі більш творчим, особливо наукове. Накопичувались знання, навички й уміння людини, що сприяло формуванню проблем, вирішенню одних і постановці інших, осмисленню їх характеру та сутності.

План

1. Основні принципи теорії пізнання. 2. Пізнання як відображення. Характеристика об’єкта пізнання. 3. Основні пізнавальні феномени суб’єкта пізнання (пояснення, розуміння, рефлексія). 4. Розуміння як виявлення прихованого смислу в пізнавальних об’єктах. Роль комунікації. Мова. 5. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. 6. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. 7. Творчість та інтуїція. 8. Проблема істини, її критерії.

Мета вивчення теми:поглибити уявлення про особливості духовних процесів, що перебувають у дії, функціонуванні; з'ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, із її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; доторкнутись до таємничого поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також: його складний зв'язок із знанням та пізнанням.

Ключові терміни і поняття з теми:суб'єкт, об'єкт, предмет, гносеологія, епістемологія, агностицизм, чуттєве пізнання, скептицизм, релятивізм, догматизм, істина, достовірність, правда, раціональне пізнання.

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть пізнавального ставлення до світу?

2. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «метою» і «засобом» пізнання?

3. Що є рушійною силою пізнання?

4. У чому суть діалектичного характеру процесу пізнання?

5. На яких трьох основних рівнях здійснюється пізнання?

6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму, раціоналізму та технократизму?

7. Що таке наука? Які історичні етапи свого розвитку вона проходить?

8. Що являє собою «постнекласична наука»? Дайте характеристику цьому етапу розвитку науки.

9. Що таке істина? Які існують концепції істини? Наведіть приклади спрощеного і хибного розуміння істини.

10. У чому полягає критерій істини?

11. 11 .Які етичні виміри науково-технічної діяльності ви могли б назвати?

12. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Чи згідні ви із таким висновком? Який власний висновок ви можете запропонувати?	\|	Навчальні завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.