• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація систем передачі інформації

Радіосистеми передачі інформації можуть бути класифіковані за рядом ознак, насамперед по методах побудови й діапазоном радіохвиль.

1. Радіорелейні лінії зв'язку призначені для забезпечення передачі більших обсягів інформації (безперервної й дискретної) на великі відстані з використанням проміжних ретрансляторів , які звичайно розташовуються уздовж траси на відстанях порядку 30 км у межах прямої видимості. Робочий діапазон частот 3...12Ггц (Довжина хвиль 10...25см)

2. Системи тропосферного зв'язку використовують ефект далекого тропосферного поширення радіохвиль, розсіяних на атмосферних неоднорідностях на висотах до 10...12 км. Гранична дальність зв'язку до 800 км. Працюють у діапазоні дециметрових і сантиметрових хвиль. Максимальна ширина спектра переданих сигналів до 2 Мгц

3. Системи іоносферно-метеорного зв'язку використовують ефект розсіювання від іоносфери метеорних слідів на висотах до 100 км. Гранична дальність зв'язку до 2200 км. Максимальна швидкість передачі інформації в системах до 4,8 кбіт/с. Робочий діапазон частот 30...60 МГц.

4. Системи декаметрового зв'язку забезпечують глобальний зв'язок у межах усього земної кулі за рахунок багаторазових відбиттів від іоносфери й поверхні Землі. Працюють у діапазоні від 2 до 30 Мгц, максимальна швидкість передачі інформації до 4800 біт/с.

5. Супутникові системи зв'язку забезпечують глобальний зв'язок у межах усього земної кулі. Підрозділяються на системи на високоорбітальних (геостаціонарних) супутниках і на низькоорбітальних. У цих системах забезпечується передача більших обсягів інформації з високою надійністю. Робочий діапазон частот до 15 ГГц.

6. Стільникові системи зв'язку між абонентами в межах більших міст і територій країн шляхом використання великої кількості базових станцій, що забезпечують надання частотних і тимчасових інтервалів для зв'язку індивідуальних абонентів. Робочі частоти 0,9 і 1,8 Ггц.

7. Транкові системи зв'язку призначені для організації відомчих радіомереж рухливих абонентів у межах більших міст із застосуванням однієї базової станції.

3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації

Система передачі інформації - сукупність вузлів і блоків, що забезпечує передачу інформації від джерела до одержувача, розташованому на виддаленні від джерела.

ДО СПІ відносять:

· системи зв'язку,

· системи телеметрії,

· системи передачі команд.

Системи зв'язку - системи, призначені для обміну інформацією між джерелом і одержувачем у вигляді мовних сигналів або даних.

Системи телеметрії - системи, призначені для передачі даних вимірів фізичних величин на відстані.

Системи передачі команд - призначені для передачі команд від пункту керування до різних виконавчих механізмів.

Всі системи можуть бути описані узагальненою структурною схемою. Системи зв'язку можуть працювати в режимі симплексного зв'язку (коли обмін інформацією відбувається по черзі по одній лінії в'язі), або в дуплексному режимі (при цьому обмін інформацією відбувається одночасно з використанням двох різних каналів).

Опис структурної схеми:

1, 1^’ – джерело інформації

2, 2^’ – кодер джерела

3, 3^’ – кодер канали

4, 4^’ – модулятор

5, 5^’ – підсилювач потужності з випромінювачем

6, 6^’ – лінія зв'язку

7, 7^’ – лінійна частина радіоприймального пристрою

8, 8^’ – демодулятор

9, 9^’ – декодер каналу

10, 10^’ – декодер джерела

11, 11^’ – одержувач інформації

12 - джерело завад.

Джерело інформації генерує інформацію в тім виді, що властива для даного типу. Необхідно, щоб між джерелом інформації й кодером стояв перетворювач, що перетворює неелектричний сигнал в електричний.

Кодер джерела – пристрій, що формує електричний первинний сигнал у форму, що має певний математичний опис, тобто формує первинний бітовий потік.

Кодер каналу – пристрій, що перетворює первинний бітовий потік у форму, необхідну для ефективного узгодження переданої інформації з каналом зв'язку. При передачі мовних повідомлень як канал використовуються різні перетворювачі на основі авторегресії. Основне завдання - зменшення швидкості інформаційного потоку з метою передачі цього сигналу по вузькосмуговим каналах зв'язку. При передачі даних у кодері каналу здійснюється завадостійке кодування.

У модуляторі відбувається формування високочастотного сигналу, тобто модуляція високочастотної несучим інформаційним низькочастотним сигналом.

Завданням підсилювача потужності є посилення сигналу до рівня, необхідного для того, щоб на вході прийомного пристрою з урахуванням ослаблення в лінії зв'язку, мати співвідношення сигнал/шум, необхідний для забезпечення заданих характеристик системи.

Лінія зв'язку – фізичне середовище, по якій здійснюється передача високочастотних сигналів від передавача до приймача.

Лінійна частина прийомного пристрою забезпечує посилення сигналу до рівня, необхідного для роботи демодулятора; частотну й тимчасову селекцію сигналу з перешкод.

Демодулятор здійснює операції,зворотні модулятору.

У декодері виконуються операції, зворотні операціям кодера. Завдання декодера джерела полягає в тому, щоб перетворити цифровий сигнал у форму зручну для споживача, одержувача інформації.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
7. III етап. Системний підхід
8. IV. Розподіл нервової системи
9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
10. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем

Переглядів: 2244