Економіка природовикористання

Поняття про екологічну економіку

Це трансдисциплінарна галузь знань, що вивчає взаємозв‘язок між екосистемами, соціальними спільнотами й економічними системами, а також умови, що забезпечують стійкий стан і прогресивний розвиток усіх трьох систем.

Мета науки “екологічна економіка” – формувати екологічно обґрунтовані пріоритети соціально-економічного розвитку суспільства і шукати найбільш ефективні шляхи досягнення поставлених цілей.

Завдання науки – вивчати закономірності формування економічних відносин в умовах екологічних обмежень, а саме:

– визначати наявні взаємозв‘язки між потребами соціально-економічного розвитку, станом навколишнього середовища й умовами життєдіяльності людей; вивчати економічні аспекти взаємодії суспільства і природи;

– визначати економічні цінності компонентів навколишнього природного середовища і залучати еколого-економічні оцінки до системи економічних розрахунків;

– формувати систему керування, адекватну завданням раціонального використання факторів довкілля;

– виробляти методичне забезпечення для економічного обґрунтування оптимальних напрямів соціально-економічного розвитку, що адекватне поєднанню економічних і екологічних цілей;

– шукати шляхи підвищення еколого-економічної ефективності національної економіки та її основних підрозділів (Мельник, 2002, С. 10–11).

Мельник Л. також вважає, що “економіка природовикористання” є часткою “екологічної економіки”, тобто вона вивчає економічні проблеми, пов‘язані із природоохоронними заходами у межах традиційної виробничої системи. На наш погляд, принципової різниці між цими двома категоріями немає.

Розробляє економічні методи раціонального використання природних ресурсів, відшкодування збитків, фінансового екологічного механізму.

Економічні методи (важелі) поділяються:

– на прямі (придбання-продаж ресурсів, платежі, інвестування, орендна плата та ін.);

– побічні (податки, пільгові кредити, субсидії та ін.);

– змішані (штрафні санкції, платежі за ліцензії та ін.).

Система фінансування і кредитування природоохоронних заходів складається з державних і місцевих бюджетів, природоохоронних фондів, банків, коштів підприємств, іноземних надходжень та інвестицій, страхових фондів тощо. Одним з завдань Державної природоохоронної програми є створення Національного екологічного фонду на правах юридичної особи на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Структура економіки природовикористання. Економіка природовикористання складається з двох основних частин: економіки використання природних ресурсів і економіки відшкодування збитків за забруднення та інші порушення природного середовища і шкоду населенню. Також до цієї науки належать:

– стимулювання НТП та інновацій у сфері природоохоронної діяльності;

– вироблення ефективного фінансового механізму – екологічних фондів, кредитування, страхування, стимулювання інвестицій та ін.;

– оцінка ефективності природоохоронної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про еколого-економічні системи	\|	Економіка ресурсовикористання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.