МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Визначення збитків від перерви електропостачання.
Тривалість перерви електропостачання споживача складається з часу, необхідного для ліквідації причини перерви електропостачання і часу, який необхідний для поновлення електропостачання для технологічної електроустановки, що розглядається. Перерва електропостачання призводить до збитків споживача тільки в тому випадку, якщо час перерви перевищує чи рівен граничному часу , який різний для різних споживачів, він визначає мінімальну тривалість перерви електропостачання, яка не відображається на роботі споживача, який розглядається, тобто . Час визначає вимоги до показників надійності системи електропостачання. Для споживачів 1-ї категорії за умовами безпеки, складності відбудови технологічного процесу чи надмірно великих економічних збитків недопустима перерва в електропостачанні більше часу . Допустима перерва в живленні споживачів 2-ї і 3-ї категорії може бути визначений на основі техніко-економічного порівняння різних варіантів електропостачання. Час простою споживача складається з часу перерви електропостачання і часу, що необхідний для налагодження і приведення технологічного процесу до номінального режиму : , (1) Недовипуск продукції, що викликаний перервою електропостачання, визначається з виразу , (2) де – часовий випуск продукції при номінальному режимі роботи споживача; – кількість продукції, що попадає в брак через перерву електропостачання; – об’єм продукції, що випускається за період налагоджування і доведення технологічного процесу до номінального режиму. Збитки споживача від перерви електропостачання можна розділити на дві частини: 1) збитки від розладу технологічного процесу, браку продукції, аварій (безпосередні збитки); 2) збитки від недовідпуску продукції, викликаної простоєм виробництва (додаткові збитки). Безпосередні збитки від порушення електропостачання: (3) де – частина безпосередніх збитків, що не залежать від тривалості перерви технологічного процесу і викликаються самим фактом порушення електропостачання, наприклад поломка інструменту на металоріжучих станках; – частина прямих збитків, що залежить від тривалості перерви електропостачання, наприклад зарплата за простій робітників; – частина прямих збитків, що враховує витрати на відновлення технологічного процесу, наприклад витрати на очищення трубопроводів в виробництві штучного волокна, які забруднюються затверднувшим напівфабрикатом. Згідно структури додаткових збитків всіх споживачів можна поділити на наступні чотири групи: І група – перерва електропостачання призводить до недовипуску продукції, а виробіток недовипущеної продукції не здійснюється; ІІ група – перерва електропостачання призводить до недовипуску продукції, а виробіток недовиконаної продукції здійснюється за рахунок організації в подальшому додаткових робіт; ІІІ група – перерва електропостачання призводить до недовипуску продукції, а виробіток недовиконаної продукції здійснюється за рахунок форсування в подальшому режиму роботи споживача; IV група – перерва електропостачання не призводить до недовипуску продукції чи можливий недовипуск продукції заміщується за рахунок резерву по виробництву без додаткових затрат. Додаткові збитки споживача І категорії від перерви електропостачання: , (4) де – стала частина річних експлуатаційних витрат виробництва, яка не залежить від об’єму виготовленої продукції; – основні і оборотні фонди підприємства; – тривалість додаткових робіт, що викликані необхідністю компенсації недовипуску продукції через перерву електропостачання; – планова кількість годин роботи підприємства в рік. Додаткові збитки споживачів ІІ групи: , (5) де – коефіцієнт, що враховує збільшення оплати за роботу в додатковий час; – річний тарифний фонд зарплати виробничих працівників, що працюють додатково; – річний фонд зарплати персоналу, пов’язаного з обслуговуванням обладнання, що працює додатково. Додаткові збитки споживачів ІІІ групи: , (6) де – змінна частина експлуатаційних витрат виробництва на одиницю продукції, що змінюється при форсуванні виробничого режиму; – кратність форсованого режиму, яка рівна відношенню випуску продукції в форсованому режимові до випуску продукції в нормальному режимові за фіксований час; – тривалість роботи підприємства в форсованому режимі. Очевидно, що додаткові збитки споживачів ІV групи рівні нулю.
Читайте також:
|
||||||||
|