ІІІ стадії незворотній геморагічний шок втрата більше 1.5л

І стадія – компенсований геморагічний шок (втрата до 1л).

Стадії геморагічного шоку

Хворі в свідомості, дещо збудженні, шкірні покриви бліді, тахікардія (90-100В¹) АТ

ІІ стадія докомпенсований гем. Шок (втрата до 1500мл)

Стан погіршується, підсилюється блідість шкірних покривів, тахікардія до 120В¹, АТ знижується до 100мм рт. ст. З’являються ознаки зниження органного кровообігу. В умовах гіпоксії тканин в організмі утворюються токсичні продукти (молочна, піровиноградна кислота та ін.) внаслідок чого виникає метаболічний ацидоз. Зміна кислотно-лужної рівноваги негативно відображається на багатьох функціях організму: скоротливій здатності міокарда, видільній функції нирок, діяльності ЦНС.

Страх хворого проявляється глибокими порушеннями діяльності ЦНС, дихання, кровообігу і мікроциркуляції в органах і тканинах. Так, різке зниження кровообігу через нирки завершується розвитком некрозу канальців і нирковою недостатністю. Про незворотність шоку може свідчить тривала гіпотонія більше 12 годин, пригнічення свідомості анурія, акроціаноз.

Лікування: зупинка кровотечі інфузійно-трансфузійну терапію. Інфузію здійснюють у 2-3 вени. Масивна інфузійна терапія здійснюється під контролем ЦВТ, усі розчини повинні бути теплішим.

Крововтрата до 10% ОЦК не потребує ніяких інфузій до 30% ОЦК може бути з успіхом ______ вмиванням різних кристалоїд них і колоїдних розчинів і лише крововтрата більше 30% ОЦК потребує трансфузії крові або її компонентів.

Важливе значення у лікуванні геморагічного шоку мають трансфузійні середники гемодинамічної дії: реополіглюкін, реоглюман, коліфер, перфторан, желатиноль, а також кристалоїди, препарати – сольове, елекропітні розчини (Рінгера, 7.5% розчин хлориду натрію, лактасіль)

У тяжких випадках у поєднання з переливанням крові і кровозамінник розчинів призначають:

а) судинозвужувальні (адреналін, норадреналін, ефедрин, мезатон)

б) серцеві (строфантин, корглікон, дигоксин)

в) гормональні препарати (гідрокортизон, преднізолон)

Їх вводять тільки в/в бо друге введення неефективне. Поряд з цим показана киснева терапія, зігрівання хворих, постійний нагляд (Ps. АТ, гемограма).

Тема: Тактика медичної сестри при гемотрансфузіях»

Практичні навички

1) визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток і цоліклонів анти А та анти В реагентів.

2) визначення резус-фактора крові експрес-методом

3) проведення проб на сумісність еритроцитарної маси донора та реципієнта (на індивідуальну та резус-сумісність, біологічної проба)

4) догляд за хворими під час і після переливання еритроцитарної маси та інших препаратів крові

5) ведення документації переливання препаратів крові та кровозамінників.

Інфузійно-трансфузійна терапія – метод (іnfusio- вливати, transfusion – переливати) керування функція – організму шляхом целеспрямованного виливу на фізіологічні властивості систем, серцево0судинної дихальної обміну речовин і ін..), морфологічний біохімічний, функціональний склад крові і позаклітинної рідини та забезпечення механізмів гомеостазу, за допомогою вливання крові її компонентів препаратів та різних кровозамінник.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Геморагічний шок	\|	Гемотрансфузія – переливання крові.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.