Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Діагностика і кібернетика.

Медична кібернетика-науковий напрям, пов'язаний з проникненням ідей, методів і технічних засобів кібернетики в медицину. Розвиток ідей і методів кібернетики в медицині здійснюється в основному в напрямах створення діагностичних систем для різних класів захворювань з використанням універсальних або спеціалізованих ЕОМ (електронна обчислювальна машина); створення автоматизованого електронного медичного архіву; розробки математичних методів аналізу даних обстеження хворого; розробки методу математичного моделювання на ЕОМ(електронна обчислювальна машина) діяльності різних функціональних систем; використання математичних машин для оцінки стану хворого.

В останні роки в медичних публікаціях обговорюється питання про використання комп'ютерів у зборі й оцінці анамнестичної інформації. Наскільки доцільний прямий зв'язок пацієнта з комп'ютером?

Не можна не погодитися з думкою супротивників повної заміни лікаря комп'ютером: у цих ситуаціях знецінюється людяність відносин, зникає психотерапевтичний вплив лікаря. Гуманність і психотерапія неминуче поступається місцем сухим, холодним і однозначним «так» і «ні» при безпосередньому «спілкуванні» хворого з комп'ютером через його запитальник. Питання про відношення «пацієнт — лікар» у світлі діалектики суб'єктивного й об'єктивного повинен вирішуватися залежно від соціально-культурних умов життя пацієнта. У наш час доводиться мати справу й з малограмотними всезнайками в питаннях медицини. Такі пацієнти прагнуть «допомогти» установити лікареві той діагноз, який вони вже придумали для себе самі.

У зв'язку із впровадженням у медицину апаратури й електронно-обчислювальної техніки питання про її місце й ролі здобуває особливе методологічне значення. Розмах різноманітності думок про відношення лікаря до цього виду техніки в процес діагностування досить великий: від визнання можливості й доцільності заміни лікаря подібними технічними обладнаннями до їхнього повного неприйняття й заперечення. Недоцільність повної заміни лікаря діагностичними комп'ютерами очевидна. Хтось із відомих клініцистів дотепно помітив, що лікар, який уважає, що він може бути замінений комп'ютером, цілком заслуговує того, щоб його замінили вже зараз і негайно, тому що такий лікар самокритично визнає свою професійну неспроможність.



Интернет реклама УБС

Негативне ж відношення до діагностичних комп'ютерів намагаються обґрунтувати тим, що вони підсилюють антигуманістичні тенденції в лікарській роботі, усувають необхідну інтимність, духовний контакт між лікарем і пацієнтом або навіть витісняють лікаря з одного з найважливіших видів його професійної діяльності. Затверджують, що комп'ютеризація діагностичного процесу нібито приведе до зникнення гіпократівських традицій у медицині, до девальвації особистісного підходу до хворого. Які ж методологічні, деонтологічні й психологічні принципи повинні бути покладені в основу відносини лікаря до електронно-діагностичної техніки? Насамперед, техніка в цілому, у тому числі й електронно-діагностична, повинна розглядатися як засіб посилення й удосконалювання сенсорних і інтелектуальних можливостей лікаря.

Новітні автоматизовані комп'ютерні комплекси можуть ухвалювати розв'язки на основі широкого й багатобічного аналізу клінічних і лабораторних даних, зіставлення й аналізу різних сторін і етапів розвитку хвороби. Проте, ніяка штучна інтелектуальна система не в змозі вийти за межі тієї парадигми, яка формалізована в мові її програми: у ній відсутній механізм саморефлексії, що дозволяє критично оцінити напрямок, методи й результати діагностичного пошуку; нарешті, тільки лікар інтерпретує «висновки» названої програми, уписує їх у цілісну клінічну картину хвороби пацієнта. Процеси запам'ятовування, зберігання, первинної, чорнової обробки й наступного відтворення діагностичної інформації комп'ютери виконують швидше й точніше, чим лікар.

Діагностична машина й математичну оцінку ймовірності того або іншого діагнозу для конкретного випадку може дати незрівнянно швидше, чим лікар, але питання — чи краще? Інакше кажучи, треба прагнути до комп'ютеризації, але при цьому пам'ятати, що вона виступає тільки помічником лікаря. Діагностичні комп'ютери повинні виконувати як тільки те, що вони можуть робити краще лікаря. Головним же в діагностиці й лікуванні завжди було й залишається клінічне мислення, медична психологія, етика, а тепер і біоетика — усе це вищі компетенції лікаря. Але й цього недостатньо. У клінічній практиці історично лікарі прибігають ще до одній особливій формі пізнавальної діяльності — лікарської інтуїції.


Читайте також:

  1. ВТОМА ПРИ М’ЯЗЕВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ДІАГНОСТИКА
  2. Диференціальна діагностика.
  3. Диференціальна діагностика.
  4. Диференціальна діагностика.
  5. Діагностика
  6. Діагностика в процесі метафоричної самопрезентації учасників АСПН з використанням «архетипу» тіста
  7. Діагностика виробничої програми підприємства
  8. Діагностика властивостей особистості в управлінні персоналом
  9. Діагностика грошових потоків
  10. Діагностика економічної безпеки підприємства
  11. ДІАГНОСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
  12. Діагностика економічної культури.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Абсолютність і відносність практики як критерія істини. | Модельний експеримент у сучасній медицині.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.