Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Роль і місце ЦЗ в сучасних умовах.

Цивільний захист

Тема 1. Цивільний захист в сучасних умовах.

Заняття 1. Цивільна захист в сучасних умовах.

Навчальний час – 2 години.

Для студентів гуманітарного інституту та інституту аеропортів

Навчальна та виховна мета: ознайомити студентів з основами організації цивільного захисту України, силами і засобами цивільного захисту та організацією цивільного захисту підприємств. Виховувати у студентів почуття відповідальності за виконання заходів цивільного захисту підприємств.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

“29” серпня 2013 року Протокол № 2

Київ-2013

Зміст

1. Роль і місце ЦЗ в сучасних умовах.

2. Завдання, сили і засоби ЦЗ.

3. Принципи організації та організація ЦЗ підприємств.

Л I Т Е Р А Т У Р А

1. Кодекс цивільного захисту України, 2012 р.

2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. –К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.

3. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека. Навч. Пос. – К.: Цент учбової літератури, 2008. – 158 с.

4. Запорожець О.І., Применко В.І., Барабаш О.В. Цивільний захист в авіації. Підручник. – К.: НАУ, 2012. – 502 с.

5. Закон України «Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру», 2000 р.

6. Закон України «Про правові засади цивільного захисту», 2004 р.

7. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», 2001 р.

8. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану», 2000 р.

Завдання на самостійну роботу

1. Вивчити матеріал практичного заняття, звернути увагу на контрольні питання за якими проводиться тестування на наступному занятті.

2. Ознайомитись з керівними документами з питань Цивільної оборони та Цивільного захисту [1]. Законспектувати права і обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту.

3. Ознайомитись із сайтом Державної служби України з надзвичайних ситуацій www.mns.gov.ua. Звернути увагу на Національну доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні за 2012 рік.

В наш час роль і місце ЦЗ об'єктивно зумовлюється двома факторами: наслідками можливих надзвичайних ситуацій у мирних умовах, що виникають внаслідок техногенних аварій, катастроф і стихійного лиха, а також небезпекою виникнення соціально-політичних та збройних конфліктів.

Воєнні конфлікти в сучасних умовах можуть призвести до незрівнянно більших, ніж у минулому, втрат серед населення, різких змін умов його життєдіяльності, значного падіння рівня виробництва.

За даними Стокгольмського інституту проблем війни і миру Перша світова війна обійшлася людству в 13,5 млн. загиблих і 20 млн. покалічених, під час Другої - загинуло більш ніж 67 млн. чоловік, а з 1945 р. і до наших часів внаслідок локальних війн і збройних конфліктів загинуло понад 100 млн. чоловік.

Спостерігається й інша тенденція - зростання чисельності жертв серед цивільного (мирного) населення: якщо під час першої світової війни від загальної чисельності загиблих мирне населення складало 5%, то під час другої світової війни - відповідно 48%, в Кореї - 84%, а під час війни у В'єтнамі - 90%.

Окрім того, протягом останніх років відношення "Суспільство - людина - техніка - довкілля" набуває все більш драматичного характеру.

Це пов'язано з посиленням інтенсивності та зростанням масштабів техногенного впливу на хід природних процесів. Індустріальна цивілізація поряд з природними каталізаторами створює загрозу безпеці самої людини та навколишнього середовища. Статистичні дані свідчать, що протягом останніх десятиліть кожного дня у світі в середньому траплялось 8 випадків стихійного лиха, від 9 до 23 аварій і катастроф, в кожній з яких гинули люди.

Наприклад: Чорнобильська катастрофа (1986 р.) – понад 3 млн. чоловік потерпілих;

землетрус у Вірменії (1988 р.) –- 25 тис. чоловік загинули, 500 тис. чоловік поранених;

повінь в Україні (Рівненщина, 1993 р.) – 80 млн. доларів збитків; землетрус в Індії (2001 р.) – 24 тис. чоловік загинули, 200 тис. чоловік поранено; землетрус на Гаїті (2010 р.) – 240 тис. загиблих і т.д.

В Україні розташовано 1100 промислових хімічних підприємств (47 – в Києві), які виготовляють чи використовують сильно діючі отруйні речовини (СДОР), і в будь-який час можлива аварія з наслідками хімічного зараження місцевості і загибелі населення.

Тому постають актуальні питання: кто повинен захищати населення, кто повинен рятувати людей, які потрапили в зону дії стихійного лиха, або в зону хімічного радіаційного зараження тощо?

Верховною Радою України в 2012 р. прийнято Кодекс цивільного захисту України, який проголошує, що кожен громадянин України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. А держава, як гарант цього права, створює систему цивільного захисту, яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, природного, соціального та воєнного характеру.

Як сфера діяльності, цивільний захист є одним із найважливіших напрямків діяльності посадових осіб будь-яких рівнів на будь-яких підприємствах, який спрямовано на забезпечення безпеки і нормальних умов життя і діяльності населення в умовах впливу надзвичайних ситуацій. Також важливе значення має навченість населення діям у надзвичайних ситуаціях, планування та здійснення завчасних заходів, що можуть знизити можливий вплив на населення вражаючих факторів, створення державної системи прогнозування та моніторингу навколишнього стану для вчасного оповіщення населення про надзвичайні ситуації..

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» викладається для студентів всіх спеціальностей і має на меті надання знань та навичок з аналізу природних та техногенних надзвичайних ситуацій (НС), виникаючих в наслідок аварій і катастроф на підприємствах та небезпечних природних явищ, розробці організаційних і технічних заходів щодо їх попередження, захисту населення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників.

Дисципліна «Цивільний захист» викладається в 9-му (10-му) семестрі в обсязі 18 годин аудиторних занять (з них 6 – лекційних, 12 – практичних) і 18 годин на самостійну роботу студентів. Академічна звітність – диференційований залік. Зміст дисципліни, вимоги до студентів, система оцінювання знань викладено в робочій навчальній програмі з даної дисципліни. На заняттях проводиться поточне тестування (8 балів, 6 тестів, всього 48 балів), виконується РГР за темою №4 (16 балів) та модульна контрольна робота (36 балів).

Цивільний захист України – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період (ст. 4 КЦЗУ).

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (ст. 2 КЦЗУ).

Загальними ознаками НС є:

• наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов життєдіяльності;

• заподіяння економічних збитків;

• істотне погіршення стану довкілля;

• раптовість виникнення.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні вони класифікуються за походженням (табл.1) та за масштабом (табл.2).

Таблиця 1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація документів	\|	Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом та наслідками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.