Міжнародний рух капіталу: сутність, причини та форми

Лекція 5. Міжнародний рух капіталу

Міжнародний рух капіталу (МРК) – однобічне переміщення вартості (в товарній чи грошовій формі) між країнами з метою отримання доходу.

Причини МРК:

1) Відносний надлишок капіталу в окремих країнах, який зменшує норму прибутку поряд із більш вигідними умовами в країнах із відносною нестачею капіталу.

2) Поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва.

3) Можливості використання сприятливих факторів дислокації у країнах-отримувачах інвестицій (дешева сировина та робоча сила, невисокі екологічні стандарти, пільгові режими інвестування).

4) Бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження на імпорт іноземної продукції.

5) Стабільна політична ситуація та сприятливий інвестиційний клімат в інших країнах за відсутності подібних умов у власній державі.

6) Географічна диверсифікація інвестицій з метою зниження ризиків.

7) Можливості зниження податкових відрахувань (використання офшорів, маніпулювання внутрішніми цінами міжнародних корпорацій та ін.).

Міжнародному руху капіталу сприяють:

1. Поширення у світі західних ліберальних цінностей.

2. Лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу в світі, зокрема у межах інтеграційних об'єднань, офшорних зон.

3. Існування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталів тощо.

Інфраструктура МРК:

- кредитні інститути, що задовольняють потреби в інвестиційних кредитах;

- кредитні інститути, що ведуть справи клієнтів на біржах;

- інвестиційні фонди і компанії, що вкладають кошти клієнтів в цінні папери;

- великі підприємства, що виступають на міжнародному ринку в якості самостійних суб'єктів;

- страхові компанії;

- громадські емітенти;

- інвестиційні банки, які торгують цінними паперами.

Основні форми МРК:

1. За функціональним призначенням:

- прямі інвестиції;

- портфельні інвестиції;

- міжнародні кредити;

- міжнародна економічна допомога (трансферти, гранти).

2. За напрямом:

- експорт (вивезення) капіталу з «країни базування» або «донора»;

- імпорт (ввезення) капіталу до «приймаючої держави» або «реципієнта».

3. За формою власності:

- державний (держава в особі уряду та Центрального банку);

- приватний (фізичні особи, фірми, банки, страхові компанії, інвестиційні, трастові фонди);

- міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ін.).

4. За умовами повернення:

- зворотна міграція (кредити);

- міграція з непрямим поверненням (репатріація прибутків від інвестування);

- незворотна міграція (трансферти, «втеча» капіталу).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наслідки вступу України до СОТ	\|	Наслідки залучення іноземних інвестицій для країн-реципієнтів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.