МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||
Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.Завдання для самостійної роботи Основні поняття 1. Державний прогноз соціального розвитку України 2. Експертні методи 3. Комбіновані методи 4. Метод Дельфі 5. Методи прогнозування 6. Методика дослідження соціально-трудової сфери 7. Моніторинг 8. Моніторинг соціально-трудової сфери 9. Соціологічні дослідження 10. Фактографічні методи
1. Розкрийте сутність питань, зазначених у анотації до лекції (усно). 2. Дайте визначення основним поняттям з тематики лекції (письмово). Рекомендована основна література
Позитивні зміни в суспільстві можливі лише за спрямування державної соціально-економічної політики на формування відповідних передумов для підвищення якості життя усього населення за рахунок ефективного виробництва в усіх формах господарювання. А це вимагає знання реальної ситуації в країні, її регіонах та на підприємствах, вчасного виявлення та достовірної оцінки проблем, які виникають. Тільки володіння об’єктивною інформацією про наслідки соціально-економічного реформування дає змогу оцінювати його ефективність, розробляти заходи щодо його коригування для подальшого покращання ситуації. Для досягнення таких цілей необхідна система моніторингу. Моніторинг використовується в різноманітних сферах діяльності та являє собою систему послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою певних ключових показників, з метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження та оцінки в динаміці [2]. Міжнародною організацією праці моніторинг визначається як постійний або періодичний перегляд виконання адміністрацією певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення. Виділяють три основних принципи, на яких ґрунтується моніторинг [2]: 1) принцип тотожності – відповідність (тотожність) між системою моніторингу та об’єктом дослідження; 2) принцип єдності об’єкта спостереження – підпорядкування усіх окремих, часткових досліджень загальним соціально-економічним завданням; 3) принцип комплексності – спостереження за перетвореннями не окремих сторін (сфер, аспектів), а соціально-економічної системи в цілому. Моніторинг соціально-трудової сфери – це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері. Моніторинг соціально-трудової сфери необхідно розглядати як один із найбільш важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики. Основні його завдання – це постійне спостереження за фактичним станом справ у сфері соціально-трудових відносин, систематичний аналіз процесів, які в ній проходять, попередження негативних тенденцій, які могли б призвести до соціальної напруги, а також короткостроковий прогноз можливих змін у цій сфері [2]. В.М. Гриньова визначає моніторинг соціально-трудових відносин як систему періодичного збору, узагальнення та аналізу соціальної інформації і подання визначених даних для прийняття стратегічних і тактичних рішень на державному, регіональному і місцевому рівнях [1]. О.І. Іляш дає наступне визначення: «Моніторинг соціально-трудової сфери – спеціально організована комплексна система вивчення процесів, що відбуваються у соціально-трудовій сфері, спостереження за ними, аналіз мікро-, мезо- та макроекономічних статистичних чинників, які характеризують ступінь задоволеності працею, її мотивацією, матеріальне становище працівників, перспективи розвитку трудової організації, особливості соціальної політики тощо [3]. Основні завдання моніторингу полягають у [3]: – безупинному спостереженні за станом соціально-трудової сфери й отриманні оперативної інформації щодо неї; – об’єднанні інформаційних потоків, сформованих різними органами виконавчої влади, які беруть участь у моніторингу; – своєчасному виявленні змін, що відбуваються в трудовій сфері, й факторів, що їх спричинили; – попередженні негативних тенденцій, що зумовлюють формування і розвиток вогнищ напруженості; – здійсненні короткострокового прогнозування розвитку найважливіших процесів у трудовій сфері; – оцінці ефективності й повноти реалізації законів та інших нормативно-правових актів з соціально-трудових питань. Таким чином, моніторинг ґрунтується на вирішенні трьох основних груп завдань: методичних, наукових та інформаційних [2]. Методичні завдання моніторингу – це розробка наукових основ, структури і системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію, що дають змогу отримувати надійні результати дослідження. Наукові завдання – відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства (вивчення трудових відносин, рівня та якості життя населення, оцінок, установок і поведінки людей, змін у соціальній структурі суспільства, розробка прогнозів тощо). Інформаційні завдання – забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, споживачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів. Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає визначення [2]: - напрямів моніторингу; - статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан соціально-трудової сфери; - принципів формування репрезентативної вибірки об’єктів дослідження; - принципів побудови організаційно-технологічної схеми моніторингу соціально-трудової сфери; - переліку організацій, міністерств та відомств, які повинні брати участь у здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери. Соціально-трудові процеси протікають в двох площинах: у сфері виробництва та в середовищі проживання людини. Відповідно об’єктом дослідження соціально-трудового моніторингу мають стати: підприємства й організації, де люди працюють; території, де люди проживають і розташовані підприємства; спільноти, в які люди об’єднуються. Всі параметри соціально-трудової сфери можливо всебічно оцінити тільки за комплексного підходу, коли за об’єкт дослідження беруться не тільки окремі людські спільноти, підприємства й організації, але і міста, райони, області, країна в цілому. Отже, основними напрямами моніторингу соціально-трудової сфери є ключові проблеми, які є найактуальнішими на сучасному етапі. Серед них передусім слід виділити такі: соціально-демографічні та міграційні процеси; зайнятість, ринок праці, безробіття; соціально-трудові процеси на підприємствах; умови та охорона праці; доходи та рівень життя населення; соціально-психологічний клімат у трудових колективах; задоволеність соціально-трудовими відносинами. Ці основні напрямки визначаються соціальною політикою, яка проводиться на державному рівні (табл. 13.1). Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||
|