• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Оцінка і відображення ТМЗ в балансі

Або

Або

Або

Або

1) 15 ´ $12 = $180

19 – 15 = 4

4 ´ $11 = $44

$44 + $180 = $224

2) вартість наявного товару:

10 ´ $10 + 12 ´ $11 + 15 ´ $12 = $412

Собівартість реалізованих товарів:

$100 + $132 + $180 – $224 = $188

1) С_п + вартість придбаних товарів – С_к = 10 ´ $10 + 12 ´ $11 + 15 ´ $12 = $224

2) $412 – $224 = $188

Метод ЛАЙФО

Залишок товару, в т.ч.

Разом: $ 199

1) 10 ´ $10 = $100

9 ´ $11 = $99

$199

2) $412 – $199 = $213

Собівартість реалізованих товарів С_к

$100 + $132 + $180 – $199=$213

Метод середньозваженої собівартості

Залишок на кінець місяця:

Собівартість реалізованих товарів = ($100 + $132 + $180) – $212 = $200

Метод ідентифікованої собівартості

Залишок на кінець місяця

5 од. $12 = $60

4 од. $11 = $44

10 од. $10 = $100

Разом: $204

Собівартість реалізованих товарів

$412 – $204 = $208

15 од. – 10 од. = 5 од. $12 = $60

12 од. – 8 од. = 4 од. $11 = $44

10 од. $10 = $100

$204

$412 – $204 = $208

ІІ. Система постійного обліку запасів

Продано 18 одиниць товару.

Метод середньозваженої оцінки

20.11. [(10$10) + (12$11)]22 = $29222 = $10,5

Видаток: 8од.$10,5 = $84

28.11. (22 – 8) $10,5 + (15$12) 29 = $32729 = $11,3

Видаток: 11од.$11,3 = $113

С_к = $412 – $84 – $113 = $215

$197 – собівартість продажу

Метод ФАЙФО

Видаток: 20.11. 8од.$10 = $80

28.11. 2од.$10 = $20

28.11. 8од.$11 = $88

Разом: $188

Залишок на кінець місяця:

10 + 27 – 18 = 19од.

в т.ч. 4од.$11 = $44

15од.$12 = $180

Разом: $224

Метод ЛАЙФО

Видаток: 20.11. 8од.$11 = $88

28.11. 10од.$12 = $120

Разом: $208

Залишок на кінець місяця 19од.

в т.ч. 5од.$12 = $60

4од.$11 = $44

10од.$10 = $100

Разом: $204

Як бачимо, різні методи оцінки дають різні результати щодо собівартості списаних на виробництво чи реалізацію матеріалів (товарів) та їх залишку на кінець звітного періоду. Отже, методи оцінки суттєво впливають на витрати і на фінансові результати діяльності підприємства.

Вплив на прибуток методів оцінки запасів

(Система періодичного обліку запасів), $

Фірми самостійно обирають для себе методи оцінки ТМЗ. Вибір залежить насамперед від ринкової кон’єктури. Якщо визначилась тенденція до зростання цін на товари чи на матеріали, то фірми надають перевагу методу ЛАЙФО. В період значних інфляційних процесів держави може заборонити на певний час застосування цього методу оцінки. І, навпаки, якщо є тенденція до зниження цін, то підприємства надають перевагу методу ФАЙФО.

Найменш ризикованим є метод середньозваженої собівартості.

Прийняті методи оцінки запасів не повинні змінюватись впродовж року чи більшого періоду, а їх зміна повинна мати обґрунтування, про що обов’язково зазначається в додатках до річної фінансової звітності. Це відповідає загальноприйнятому принципу обліку, а саме “постійності облікової політики”.

Наприкінці звітного періоду підприємство зобов’язане поводити інвентаризацію ТМЗ незалежно від системи обліку. Якщо підприємство застосовує систему періодичного обліку складських запасів, то нестачі або надлишки не виявляються і не відображаються в обліку. Це відбувається тому що на рахунку “Складські запаси” в поточному обліку не відображаються надходження, списання і залишки.

При застосуванні системи постійного обліку складських запасів (залишки на рахунках відомі) при інвентаризації можуть бути виявлені нестачі або надлишки. Нестачі списуються на витрати підприємства:

Дт рахунку “Собівартість реалізованої продукції (товарів)”

Кт рахунку “Складські запаси”.

Надлишки відображаються в обліку навпаки.

В разі великих нестач адміністрація проводить розслідування, щоб знайти винних і притягти їх до відповідальності. Згідно із загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість – принцип “меншої вартості”. Отже, в балансі складські запаси відображаються за меншою (нижчою) з цих двох оцінок.

Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів, тоді підприємство повинно відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.

Під ринковою ціною розуміють ціну заміщення, тобто ціну, за якою підприємство змогло б купити ті самі матеріали (товари) у тих самих постачальників. При цьому при переоцінці запасів приймається чиста вартість реалізації, тобто ринкова ціна за мінусом очікуваних витрат на реалізацію.

Зниження ринкових цін може відбуватися з 2-х причин:

1) пряме зниження цін на аналогічні товари на ринку;

2) зниження ціни реалізації через фізичне псування, пошкодження, моральний знос товарів.

В останньому випадку ринкова ціна – це ціна можливої реалізації пошкоджених або застарілих товарів. Вона може бути нижчою за собівартість.

Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки:

1) метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів (позиційний метод). При використанні цього методу по кожній позиції товару визначається собівартість і ринкова вартість; за облікову приймається менша з них;

2) метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів.

Оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова ціна і береться до обліку менша з них;

3) метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі.

Всі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.

Приклад.

Оцінка складських запасів за меншою вартістю

Найдоцільнішим і найточнішим є перший метод – позиційний. Третій метод не може застосовуватись для розрахунків з бюджетом по податку на прибуток (не дозволяється).

Виходячи з позиційного методу оцінки має місце знецінення товарів на суму $9000 (168000–159000).

В США, Великобританії та деяких інших країнах знецінення відображається серед збитків підприємства. В нашому прикладі:

Дт рахунку “Збитки від знецінення запасів” $9000

Кт рахунку “Складські запаси” $9000

Дещо інша методика і техніка відображення процесу знецінення складських запасів в західноєвропейських країнах. На суму знецінення наприкінці року створюється резерв на знецінення запасів за рахунок збільшення витрат:

Дт рахунку “Витрати на створення резервів” $9000

Кт рахунку “Резерв на знецінення запасів” $9000

Наприкінці наступного року цей резерв анулюється (повністю або частково):

Дт рахунку “Резерв на знецінення запасів”

Кт рахунку “Доходи від анульованих резервів”

або донараховується:

Дт рахунку “Витрати на створення резервів”

Кт рахунку “Резерв на знецінення запасів”.

У західноєвропейських країнах складські запаси відображаються в балансі таким чином:

У валюту балансу зараховуються складські запаси у сумі $159000. Можлива й інша форма подання знецінення запасів у балансі.

Читайте також:

1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
2. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
3. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
5. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
9. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
10. Аналіз та оцінка організаційних структур управління
11. Аналіз та оцінка проведеного уроку
12. Аналіз та оцінка рентабельності продукції

Переглядів: 719