Постхолецистектомічний синдром.

1.Зміни хімічного складу жовчі (передчасна декон’югація жовчі у дванадцяти­палій кишці через зміну її мікрофлори, ушкодження слизових як її, так і тонкого і товстого кишечнику).

2. Порушення пасажу жовчі в дванадцятипалу кишку у вигляді хаотичного її надходження з порушенням переварювання ліпідів зменшує її бактерицидні властивості, розвивається дуоденіт з дискінезією, гіпертензією і закиданням жовчі в загальний жовчний і панкреатичний протоки.

3. Дискинезія сфінктера Одді. (Сфінктер Одді названий так на честь студента університету Перуджи Руджеро Одді, що опублікував у 1887 році свої морфологічні спостереження про структуру сфінктера, описаного в 1684 році Френсісом Гліссоном).

4. Біліарна гіпертензія з холестазом і наявністю запалення.

5. Супутні захворювання травного тракту.

Таким чином, у більшості випадків стан хворих обумовлений функціональними можливостями сфінктера Одді (тобто порушеннями його скорочувальної функції, що перешкоджає нормальному відтокові жовчі і панкреатичного секрету в дванадцятипалу кишку при відсутності органічних перешкод). Подібні стани можливі і при органічному стенозі сфінктера Одді.

Критерії діагностики:

1. Біліарного типу біль

2. Підвищення рівня ферментів печінки (АСаТ, ЛФ > 2 норм при 2 останніх дослідженнях).

3. Подовження часу дренажу контрасту при ендоскопічній ретроградній холангіопанкреатографії більше 45 хвилин.

4. Розширення загальної жовчної протоки понад 12 мм.

Класифікація дисфункції сфінктера Одді.(Green - Hogan).

Біліарний тип I. Він передбачає органічні(структурні) зміни сфінктера Одді. і містить у собі всі 4 критерії.

Біліарний тип II. Передбачає наявність як функціональних так і структурних змін і включає критерій N1 плюс ще один або 2 інші критерії.

Біліарний тип III. Передбачає функціональні порушення і включає тільки критерій N1.

Панкреатичний тип – складається з болів в епігастрії з іррадіацією в спину, супроводжується підвищенням рівня панкреатичних ферментів не менш ніж у 2 рази в період 2 послідовних приступів болів і розширенням діаметра панкреатичної протоки більше 5 мм.

Для уточнення діагнозу складається план обстеження хворого який містить у собі:

- клінічний аналіз крові;

- клінічний аналіз сечі;

- копрограму;

- біохімічне дослідження крові з визначенням вмісту білірубіна, трансаминаз, лужної фосфатази, амілази;

- дослідження дуоденального вмісту для діагностики паразитарної інвазії і бактеріальної контамінації, дослідження наявності і якості кристалів у жовчі;

- УЗД органів черевної порожнини;

- ФГДС з оглядом фатерова соска, біопсією слизової і дослідженням її на Нр дозволяє виключити самостійні хвороби цих органів травного тракту і підтвердити наявність хронічного дуоденіту, пов'язаного із постхолецистектомічним синдромом, а не хелікобактеріозом;

- ректороманоскопія;

- рентгеноскопія органів ШКТ з метою виключення самостійних захворювань верхніх відділів травного тракту (грижа стравохідного отвору діафрагми, пухлин стравоходу і шлунка, хронічні порушення дуоденальної прохідності);

- холедохосцинтіграфія;

- манометрія сфінктера Одді (для верифікації його дисфункції);

- ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія для виключення наявності каменів холедоха, його стриктур і хронічного панкреатиту.