Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Фонетика


Дата додавання: 2014-02-09; переглядів: 138| Порушення авторських прав


Лекція 9

Фонема [ø:]

Голосний [ø:] – довгий закритий огублений голосний переднього ряду середнього підйому язика. На початку слова та складу вимовляється з твердим приступом. Відступ голосного є досить сильним. При артикуляції німецького голосного [ø:] губи округлені та випнуті подібно артикуляції довгого [o:], міжщелепний кут – подібно артикуляції довгого закритого [е:]. Кінчик язика контактує з нижніми різцями. Напруження м'яз досить сильне, що сприяє запобіганню ковзної артикуляції.

Голосний [ø:] зустрічається на початку, всередині та наприкінці слів.

Голосний [ø:] позначається орфографічно наступним чином:

1) Літерою ö у відкритих та позиційно-закритих складах: böse, Öl, schön

2) Буквосполученням ое у власних назвах: Goethe, Schroeder

3) Буквосполученням öh: Röhre, Söhne

4) Буквосполученням eu у словах французького походження: Redakteur, Ingenieur, Milieu

Винятки: die Behörde, höchst, Österreich, trösten, die Börse, die Flöße, die Schöße, die Klöster, trösten

Якщо цей голосний стоїть у відкритому ненаголошеному складі, він вимовляється як напівдовгий: Ökonom, Föderation.

Фонема [œ]

Голосний [œ] – короткий відкритий огубленний голосний переднього ряду середнього підйому язика. На початку слова та складу вимовляється з твердим приступом. Відступ голосного є сильним.

При артикуляції німецького голосного [œ] губи злегка округлені та випнуті подібно артикуляції короткого [ɛ], міжщелепний кут та положення язика – подібно артикуляції короткого відкритого [ɔ]. Піднебінна завіска піднята, але не перекриває шлях до носової порожнини. Кінчик язика контактує з нижніми різцями.

Голосний [œ] зустрічається на початку та всередині слів.

Голосний [œ] позначається орфографічно літерою ö у закритих складах: können, zwölf, köstlich, wöchentlich.

Aufgabe 1. [œ] und [ø:] in Sprichwörtern und Zungenbrechern.



Das Ende krönt das Werk.

Böse Saat bringt böse Früchte.

Viele Köche verderben den Brei.

Wo Frösche sind, da sind auch Störche.

Klaus Knopf liebt Knödel, Klöße, Klöpse. Knödel, Klöße, Klöpse liebt Klaus Knopf.

Aufgabe 2. Hören Sie die Gedichte, markieren Sie dabei Pausen, Akzente und Melodieverläufe. Machen Sie Ihre Tonaufnahme und vergleichen Sie mit dem Muster. Lernen Sie die Gedichte auswendig und tragen Sie sie vor.

Heidenröslein Sah ein Knab ein Röslein stehn, Röslein auf der Heiden, War so jung und morgenschön, Lief er schnell, es nah zu sehn, Sahs mit vielen Freuden. Röslein, Röslein. Röslein rot, Röslein auf der Heiden. (J.W. Goethe) Stecknadel und Nähnadel Welch ein Geschöpfchen! Wie auch geboren, nie wachsen Ohren ihm am Köpfchen. Es klingt wie im Märchen: hat es ein Öhrchen, hat es kein Köpfchen, hat es kein Öhrchen, hat es ein Köpfchen, das arme Tröpfchen. (Clemens Brentano)

Інтонація вставних (приточених) речень

Однією з основних форм побутової мови є пряма мова. Пряму мову використовують також для введення цитат з метою дослівного переповідання чужої мови.

Пряма мова часто вводиться дієсловами говоріння – fragen, sagen, antworten, fortfahren, berichten і т.п.

Інтонація вставних речень (слів автора) залежить від їх позиції щодо прямої мови. Інтонація слів автора завжди розповідна, а інтонація прямої мови може бути розповідною, питальною, спонукальною, окличною та неокличною.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то вони вимовляються з висхідною інтонацією:

Sie fragte: "Warum hast du mir nicht die Wahrheit gesagt?"

Інтонація вставного речення після прямої мови залежить від руху тону головного ударного складу прямої мови. Якщо рух тону спадний, вставне речення вимовляється як затакт на нижньому ступені (нижньому висотному рівні).

"Das ist doch unmöglich", sagte die Frau.

Після загальних питань вставне речення вимовляється з висхідною інтонацією:

"Hast du kein Vertrauen zu mir?" fragte er.

Якщо вставне речення знаходиться в середині речення з прямою мовою, рух тону відповідає інтонації першої частини прямої мови:

"Fahren Sie", fragte sie, "im Urlaub ans Meer?"


Читайте також:

  1. Вступ. Фонетика і фонологія. Орфоепія. Графіка й орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія.
  2. ФОНЕТИКА
  3. Фонетика. Фонологія




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методика інформаційно-екскурсійної роботи | Граматика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.