Принцип адекватності.

Реалізація специфічних принципів ФВ в роботі з дорослими

Закономірності: 1. Висока соціальна значущість здоров’я, фізичної працездатності членів суспільства.

2. Систематичне підвищення вимог ФП.

3. Єдність соціального і біологічного в людині.

4. Необхідність розробки індивідуальних моделей ФП і здоров’я людини.

Принцип адекватності означає необхідність такої організації тренуючих впливів, яка враховувала б готовність систем організму людини до сприйняття інформації певного типу. Вміле дотримання принципу адекватності є ознакою оздоровчої спрямованості ФВ.

Методичні положення:

1. Висока ступінь індивідуалізації (індивідуальний підхід із врахуванням індивідуальних відмінностей, здібностей, формування інд. ФК).

2. Імовірнісний характер адаптації людини

3. 4 фази реактивності людини

Принцип адекватностізобов’язує послідовно змінювати домінуючу спрямованість процесу ФВ в різних стадіях відповідно до тенденцій вікового розвитку вихованців. Тобто відповідно до природно змінних періодів онтогенезу, періодів вікового розвитку. Суть, звичайно, полягає не в тому, щоб піддаватися закономірним з віком змін властивостей організму, а в тому, щоб з врахуванням цих змін доцільно впливати на них, оптимізуючи вікову динаміку індивідуальних можливостей, якостей, здібностей. Найбільш сприятливим періодом повної реалізації функціональних можливостей організму в діяльності, що вимагає граничних проявів рухових здібностей, є юнацький і перший період зрілого віку (до 35 р). Не випадково вищі спортивні досягнення демонструвалися, як правило, в ці періоди.

Для більшості осіб, виправданими варіантами продовження фізичного виховання, особливо у зрілому віці стають інші, у т.ч.: не вузько спеціалізоване спортивне тренування, лімітоване за витратами часу і сил основною навчальною чи професійно-трудовою діяльністю, пролонгована ЗФП, поєднана при необхідності з ППФП, чи фк-кондиційне тренування, що не має власне спортивної спрямованості, проте елементи змагання не виключаються.

Зі стабілізацією функціональних можливостей організму, зменшенням його адаптивних можливостей, що починають помітно проявлятися звичайно у 2 періоді зрілого віку, домінуючим спрямуванням у фізичному вихованні стає підтримання досягнутого рівня ФП і тренованості, а потім і протидія природним регресивним змінам в організмі (віковій інволюції, його морфо-функціональних властивостей).

Тренувальні заняття з віком повинні набувати, як правило, характеру кондиційного тренування, в якому жорстко обмежена спрямованість на спортивні досягнення. В заняття включаються засвоєні раніше види вправ, які при чіткому нормуванні впливів можуть бути ефективно використаними як засоби збереження звичайної фізичної кондиції осіб, які займаються, особливо аеробних можливостей організму і працездатності опорно-рухового апарату. В цілому ж зміни змісту і форми ФВ обумовлюється не тільки віковою динамікою назагал, але і індивідуальними умовами життя і діяльності особи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Реалізація дидактичних принципів ФВ в роботі з дорослими	\|	Принцип циклічності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.