Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки

Рис.1. Структура економічної безпеки

Економічна безпека є провідною складовою національної безпеки.

Економічна безпека— надійна захищеність національно-державних інтересів у сфері економіки від внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечена всіма необхідними засобами та інститутами держави

Основними завданнями економічної безпеки є:

· забезпечення економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття;

· формування ефективної структури економіки;

· скорочення дефіциту бюджету та державного боргу;

· підвищення якості життя населення;

· підтримання стійкості національної валюти тощо.

вирізняють такі складові економічної безпеки: економічну незалежність, стійкість і стабільність національної економіки, здатність до саморозвитку і прогресу. Економіка, яка постійно розвивається, здатна протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Суб’єктами економічної безпеки України є центральні державні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації різних форм власності. Основним суб’єктом економічної безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Об’єктами економічної безпеки України є:

- ресурси економічної діяльності;

- запаси (особливо стратегічні), золотовалютні резерви, заощадження та фонди;

- стабільність гривні та розрахунково–платіжного обороту між домашніми господарствами, бізнесом і державою;

- соціально–ринкова зорієнтованість та динамічний розвиток вітчизняної економіки;

- держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території

- світові господарські зв’язки України

Для національної економіки України, відповідно до методики розрахунку рівня економічної безпеки, що затверджений Наказом міністерства економіки України № 60 від 02.03.2007, розрізняють наступні складові: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека.

Макроекономічна безпека – це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.

Фінансова безпека – це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

• бюджетна безпека – це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

• валютна безпека – це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

• грошово–кредитна безпека – це такий стан грошово–кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;

• боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

• безпека страхового ринку – це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

• безпека фондового ринку – це оптимальний обсяг капіталізації ринку здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі та держави в цілому.

Зовнішньоекономічна безпека – це такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці.

Інвестиційна безпека – це такий рівень національних та іноземних інвестицій, який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку.

Науково–технологічна безпека – це такий стан науково–технологічного та виробничого потенціалу національної економіки, який дає змогу забезпечити належне її функціонування, достатнє для досягнення та підтримки конкурентноздатності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів.

Енергетична безпека – це такий стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно–енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки.

Соціальна безпека – це такий стан розвитку національної економіки, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз.

Демографічна безпека– це такий стан захищеності національної економіки, суспільства та ринку праці від демографічних загроз.

Продовольча безпека – це такий рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально–економічну та політичну стабільність в суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім’ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави.

Виробнича безпека – це такий рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та її розширене відтворення.

Основою для оцінки загрози витрат від їх впливу є критерії економічної безпеки, що можуть бути якісними або кількісними. Критерії, у свою чергу, виражаються показниками економічної безпеки.

Основним критерієм економічної безпеки країни є здатність її економіки зберігати або принаймні швидко поновлювати критичний рівень суспільного відтворення в умовах припинення зовнішніх поставок або кризових ситуацій внутрішнього характеру;

індикатори економічної безпеки – це реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері і визначаються на основі критеріїв економічної безпеки;

оптимальні значення індикаторів – це інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворювальних процесів в економіці;

порогові значення індикаторів – це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

граничні значення індикаторів – це кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці.

Індикатори стану економічної безпеки України, їхні характеристичні значення розроблено за кожною складовою економічної безпеки. Система індикаторів представлена у наступному вигляді:

1. Індикатори макроекономічної безпеки України:

• рівень „тінізації" економіки до ВВП;

• відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС;

• відношення обсягу ВВП на одну особу до середньосвітового значення;

• валове нагромадження основного капіталу у відношенні до ВВП;

• зміна запасів матеріальних оборотних коштів у відношенні до ВВП;

• відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП;

• відношення темпу росту продуктивності праці до темпу росту заробітної плати;

• частка наявних доходів нефінансових корпорацій у валових наявних доходах;

• частка сектора загальнодержавного управління в наявних доходах.

2. Індикатори фінансової безпеки:

2.1. Індикатори бюджетної безпеки:

• рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду);

• відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП;

• покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень;

• відношення дефіциту, профіциту торгівельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі;

• обсяг трансфертів з державного бюджету у відношенні до ВВП;

• амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України.

2.2. Індикатори безпеки грошового ринку та інфляційних процесів:

• відношення грошового агрегату МЗ до ВВП (рівень монетизації);

• відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швидкість обігу);

• обсяг готівки у відношенні до ВВП;

• рівень інфляції (до грудня попереднього року);

• питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих комерційними банками;

• рівень середньої процентної ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції.

2.3. Індикатори валютної безпеки:

• темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього року;

• відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації);

• валові міжнародні резерви України.

2.4. Індикатори боргової безпеки:

• відношення загального обсягу державного боргу до ВВП;

• відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП;

• рівень зовнішньої заборгованості на одну особу;

• відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів та послуг;

• відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходів державного бюджету;

• відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП;

• відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету;

• відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами до ВВП.

2.5. Індикатори безпеки страхового ринку:

• показник проникнення страхування (страхові премії до ВВП);

• показник щільності страхування (страхові премії на одну особу);

• частка довгострокового страхування в загальному обсязі зібраних страхових премій;

• рівень страхових виплат;

• частка сукупного обсягу статутних капіталів страхових компаній, що належать нерезидентам у загальному їх обсязі.

2.6. Індикатори безпеки фондового ринку:

• відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП;

• дохідність облігацій внутрішньої державної позики;

• частка покриття державними цінними паперами внутрішнього державного боргу.

2.7. Індикатори банківської безпеки:

• частка іноземного банківського капіталу в загальному обсязі банківського капіталу;

• обсяг кредитування банками реального сектору економіки до ВВП.

3. Індикатори зовнішньоекономічної безпеки:

• частка імпорту у внутрішньому споживанні держави;

• частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні держави;

• питома вага провідної країни – партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі;

• питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів;

• коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту);

• відношення обсягу експорту до ВВП;

• відношення обсягу імпорту до ВВП.

4. Індикатори науково–технологічної безпеки:

• питома вага видатків державного бюджету на науку у ВВП;

• кількість спеціалістів, які виконують науково–технічні роботи (осіб на 1000 чол.);

• частка підприємств, що впроваджують інновації, в загальній кількості промислових підприємств;

• коефіцієнт винахідницької активності (кількість отриманих охоронних документів (патентів) на 1 млн. чол.);

• відношення кількості впроваджених об’єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків) до зареєстрованих;

• частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції;

• індекс зміни активності освоєння нових видів продукції;

• індекс зміни активності освоєння нових видів техніки;

• співвідношення частки фундаментальних досліджень, прикладних досліджень, науково–технічних розробок та науково–технічних послуг, виконаних власними силами в загальному обсязі.

5. Індикатори енергетичної безпеки:

• енергоємність ВВП;

• ступінь забезпечення паливно–енергетичними ресурсами;

• частка домінуючого паливного ресурсу у споживанні паливно–енергетичних ресурсів;

• знос основних виробничих фондів підприємства паливно–енергетичного комплексу;

• відношення інвестицій у підприємства паливно–енергетичного комплексу до ВВП;

• завантаження транзитних частин нафто– та газотранспортних систем: транзит нафти і газу;

• обсяг видобутку вугілля;

• частка імпорту палива з однієї країни (компанії) в загальному його обсязі.

6. Індикатори соціальної безпеки:

• частка населення із сукупними витратами, які нижче 75 % медіанного рівня сукупних витрат (рівень бідності);

• частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які нижче прожиткового мінімуму;

• відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму;

• відношення мінімального розміру пенсії до прожиткового мінімуму;

• відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогоспо–дарств до індексу споживчих цін;

• відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10% найменш забезпеченого;

• частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств;

• рівень безробіття (за методологією МОП);

• рівень тривалого безробіття у працездатному віці (відношення чисельності безробітних понад шість місяців до загальної чисельності безробітних);

• наявність житлового фонду в середньому на одну особу;

• кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань на 100 осіб;

• обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я до ВВП;

• обсяг видатків на освіту до ВВП;

• охоплення випускників 9–х класів повною середньою освітою.

7. Індикатори демографічної безпеки:

• очікувана тривалість життя при народженні;

• коефіцієнт дитячої смертності (померло віком до одного року на 1 тис. народжених);

• коефіцієнт природного приросту населення;

• сумарний коефіцієнт народжуваності населення (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя);

• чистий коефіцієнт відтворення населення (брутто);

• коефіцієнт старіння;

• демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне.

8. Індикатори продовольчої безпеки:

• добова калорійність харчування людини;

• споживання м’яса та м’ясопродуктів (за рік/особу);

• споживання риби та рибопродуктів (за рік/особу);

• споживання олії та інших рослинних жирів (за рік/особу);

• споживання картоплі (за рік/особу);

• споживання овочів та баштанних (за рік/особу);

• споживання фруктів, ягід, горіхів та винограду (без переробки на вино) (за рік/особу);

• споживання хлібу та хлібопродуктів (за рік/особу);

• рівень перехідних запасів зерна, відсоток від річного споживання;

• виробництво зерна на одну особу за рік.

9. Індикатори виробничої безпеки:

• коефіцієнт ліквідації промислових фондів;

• частка у промисловому виробництві обробної промисловості;

• частка у промисловому виробництві машинобудування;

• матеріаломісткість промислового виробництва;

• фондомісткість промислової продукції;

• рентабельність операційної діяльності промислових підприємств;

• індекс реального промислового виробництва (до 1990 року);

• ступінь зносу основних засобів промисловості.

Для економічної безпеки важливе значення мають не самі показники, а їх порогові значення тобто граничні величини. перевищення яких загрожує безпеці країни. Показники (індикатори), за якими визначені порогові значення, виступають системою показників економічної безпеки.

Порогові значення індикаторів економічної безпеки є кількісними параметрами, що окреслюють межу між безпечною і небезпечною зонами в різних сферах економіки (див. табл. 12.4).

Таблиця 12.4

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Національної економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.