МИТНІ ПЛАТЕЖІ

План.

1. Поняття і структура митного тарифу

2. Види і порядок оплати митних платежів.

3. Митні збори.

4. Поняття і розрахунок митної вартості товару

1.Митний тариф – це центральний інструмент митно-тарифного регулювання експортно-імпортних відносин. Слово «тариф» від назви міста, Андалузії, і в перекладі означає «перелік», «реєстр». Митний тариф регулює економічний клімат в країні і направлений на розвиток вітчизняного виробництва в умовах конкуренції з іноземними товаровиробниками і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. ЗУ «Про Єдиний митний тариф» визначене поняття, порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні і вивозі товарів і обкладенні їх митом. Згідно Закону єдиний митний тариф України – це систематизоване зведення ставок митних платежів, якими обкладаються товари і предмети, що ввозяться на територію України і вивозяться за її межі.

Єдиний митний тариф України базується на міжнародно-визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності загальноприйнятим в міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Cтавки Єдиного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування за винятком випадків, передбачених законами України і міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за пропозицією Кабінету Міністрів.

По своїй структурі митний тариф включає дві складові:

1. Експортний митний тариф – інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою отримання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

2. Імпортний митний тариф – центральний інструмент тарифного для митниці регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Виконує ряд функцій:

– формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення товарів;

– впливає на господарську діяльність підприємств (процес ціноутворення) і на партнерів в ході торгових переговорів;

– захищає окремі галузі національної економіки від іноземної конкуренції (протекціонізм) і ін.

2.При переміщенні через митний кордон держави сплачуються наступні митні платежі:

– митний збір;

– податок на додану вартість (ПДВ);

– акциз;

– збір за видачу ліцензій митними органами і відновлення дії ліцензії;

– збір за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення і відновлення дії атестата;

– збір за митне оформлення;

– збір за зберігання товарів;

– збір за митний супровід товарів;

– платня за інформування і консультування;

– платня за участь в митних аукціонах та ін.

Митні платежі сплачуються безпосередньо декларантом або будь-якою зацікавленою особою. Сплата митних платежів може забезпечуватися заставою товарів і транспортних засобів, гарантією третьої особи, внесенням на депозит митного органу сум, що належать, гарантією банку або іншої кредитної установи.

Основою для числення митного збору, акцизів і ПДВ є митна вартість товару.

Від митного збору звільняються:

а) транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і певних товарів (наприклад, гуманітарної допомоги);

б) національна валюта, іноземна валюта і ін.

3.У загальному розумінні, митний збір – це податок, який стягується при переміщенні товарів і предметів через митний кордон, і як будь-який податок, збільшує ціну товару і знижує його платоспроможність. Проте, використовуючи митні збори, держава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей національної економіки.

У Україні застосовуються такі види митних зборів:

1) залежно від напряму руху предметів:

– імпортна (ввізна) – нараховується на товари і предмети при ввезенні на митну територію України;

– експортна (вивізна) – нараховується на товари і предмети при вивозі за межі митниці територію України;

2) за способом нарахування:

– адвале(о)рна – нараховується в % до митної вартості товарів і предметів, які обкладаються платежем;

– специфічна – налічується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів і предметів, що обкладаються платежем;

– комбінована – об'єднує обидва вищеназвані види.

На деякі товари може бути встановлений сезонний митний збір (на термін не більше 4-х місяців з дня встановлення). Виділяють особливий митний збір, який може встановлюватися незалежно від інших видів мита як захисні заходи по відношенню до вітчизняного товаровиробника (компенсаційні, антидемпінгові, спеціальні).

Специфічні і комбіновані ставки діють в Україні з 1995 р. У 1996 р. КМУ прийнято ряд постанов, що направлені на впорядкування обкладення імпортним митним збором товарів, ввезених в Україну фізичними особами (наприклад, товари, загальна вартість яких перевищує 200 євро або 300 євро, якщо товар не може бути поділений).

4.Відповідно до ЗУ «Про Єдиний митний тариф» митна вартість товару – це ціна, фактично сплачена, або та, що підлягає оплаті за товар на момент перетину митного кордону України. Відповідно до Митного кодексу України митна вартість товару - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, переміщуваних через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетину товарами митної межі України. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також для розрахунків у разі застосування штрафних санкцій і стягнень, встановлених законами України.

Для ефективного застосування ставок імпортного митного платежу слід перш за все достовірно обчислити митну вартість товару. При визначенні митної вартості в неї включається ціна товару, а також фактичні витрати, які визначені законодавством або договором – за транспортування, завантаження, розвантаження, комісійні і брокерські витрати, платня за використання об'єктів інтелектуальної власності і ін.

Існує декілька методик розрахунку митної вартості товару:

1. Митна вартість за ціною угоди відносно ідентичних товарів визначається за ціною товарів, однакових за всіма ознаками з товарами, які оцінюються. При цьому митна вартість визначається шляхом віднімання вартості, розраховується відніманням від ціни одиниці товару звичайних надбавок на прибуток, ввізного митного збору, податків і зборів, сплачених у зв'язку з митним оформленням товару.

2. Метод оцінки за ціною угоди про схожі (аналогічних) товари. За основу береться ціна угоди про схожі (аналогічних) товари, які ввозяться (імпортуються ) з дотриманням певних умов. При цьому під схожими (аналогічними) маються на увазі товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються з схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції в порівнянні з оцінюваними товарами і вважаються комерційно взаємозамінні (країна походження, торгова марка, виробник і ін.).

3. Експортна митна вартість визначається на основі ціни, яка буде сплачена. Ця вартість підтверджується калькуляцією витрат на виробництво одиниці товару на основі комерційних, транспортних, банківських, бухгалтерських і інших документів, що містять відомості про вартість товару.

Існують і інші методики розрахунку (Розділ 11 Митного кодексу України).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Маркетингові стратегії вибору цільового ринку.	\|	Митне оформлення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.