МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Сила — це здатність людини долати опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль.Загальна характеристика сили як рухової якості людини Будь-які рухові дії людини – це результат узгодженої діяльності центральної нервової системи та периферійних відділів рухового апарату, зокрема, скелетно-м’язової системи. В ЦНС продукуються імпульси збудження, які через мотонейрони та аксони надходять до м’язових волокон. В наслідок цього м’язи напружуються з певною силою, що і дозволяє переміщувати у просторі окремі ланки тіла, чи тіло в цілому. Від величини і напрямку прикладання сили змінюються швидкість ї характер руху. Таким чином без прояву м’язової сили людини не можна виконувати жодних рухових дій. Сила є інтегральною руховою якістю від якої у тій чи іншій мірі залежить прояв усіх інших рухових якостей. Наприклад: футболістам сила необхідна для виконання ударів по воротах, передач м’яча на далекі відстані, ведення єдиноборств з суперником на землі та в повітрі, при відштовхуванні під час удару по м’ячу головою в стрибку, щоб раптово стартувати, зупинятися і змінювати рух під час гри в потрібному напрямку. В теорії фізичного виховання поняття "сила" застосовується для якісної характеристики довільних рухів людини, які спрямовані на вирішення конкретних рухових завдань.
В якості опору можуть виступати сили земного тяжіння; реакція опори при взаємодії з нею; опір навколишнього середовища; маса власного тіла; маса спортивного знаряддя; сили інерції власного тіла або його частин та інших тіл; опір партнера тощо. У залежності від рухової задачі і характеру роботи опорно-рухового апарату, сила, яку, повинні проявляти м’язи, набуває специфічних особливостей. Вони стають більш вираженими з ростом фізичної підготовленості людини. Чим більший опір здатна долати людина, тим вона сильніша. Розрізняють три режими скорочень м'язів: долаючий, уступаючий (поступливий), статичний (ізометричний). При виконанні фізичних вправ м'язи можуть проявляти силу: 1) без зміни своєї довжини (статичний, ізометричний режим); 2) при її зменшенні (долаючий, міометричний режим); 3) при її видовженні (поступальний, поліометричний режим). Долаючий і поступальний режими об'єднуються поняттям «динамічний режим». В залежності від режиму роботи м’язів (утримуюча, долаюча, поступлива та комбінована) розрізняють статичну і динамічну силу. Статична сила проявляється тоді, коли м’язи напружуються, а переміщення тіла, його ланок чи предметів, з якими взаємодіють, відсутні. Коли ж подолання опору супроводжується з переміщенням тіла, чи окремих його ланок у просторі – йдеться про динамічну силу.
У процесі фізичного виховання розрізняють такі прояви сили: v абсолютну силу; v відносну силу; v швидку силу; v вибухову силу.
|
||||||||
|