Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Оцвітина подвійна

Оцвітина (periantium) і її типи

Стерильні філоми (листочки), що оточують спорофіли (гінецей і андроцей) утворюють оцвітину квітки (покрив). Оцвітина виконує та­кі функції: а - захищає спорофіли; б - приваблює запилювачів; в - запасає поживні речовини для побудови плодів і насіння; г - концент­рує в собі різні “відходи” метаболізму; д - летючі виділення оцвітини сприяють кращому проростанню пилку на примочці маточки; є - сприяє кращому притоку води та поживних речовин до тканин квітки і ттаким чином підвищує насінну продуктивність рослин. Отже, поява оцвітини в покритонасінних суттєво сприяє підвищенню інтенсивності метаболізму квіток.

Оцвітина може бути простою (первиннопростою - perigonium, “Р” – сим-вол в формулі квітки) не розділеною на чашечку і віночок, а також подвійною, яка складається з чашечки та віночка. Якщо оцвітина редукована, то квітка називається голою (безпокривною), при редукції тільки чашечки - вториннопростою віночковидною (рис. 25 В), а при редукції тільки віночка - вториннопростою чашечковидною (рис. 25 Г).

Роздивитись та замалювати; а - просту віночковидну оцвітину, листочки якої мають колір, відмінний від зеленого (синій, білий, червоний тощо), наприклад у тюльпана (Tulipa), калюжниці (Caltha); б - чашечковидну, зелену, трав’янисту в буряка (Beta); в - квітку голу (у ясеня – Frахіnus); г – вторин-нопросту, яка складається лиже із віночка в моркви (Daucus); д – вторинно-просту із чашечки у рутвиці (Talictrum).

 

Чашечка (calix, kalix) - зовнішня частина подвійної оцвітини, яка захищає внутрішні частини квітки від механічних пошкоджень, пересихання, низьких температур. Чашолистики - це видозмінені верхівкові листки рослини.

Роздивитись і замалювати: а - чашечку актиноморфну, роздільнолисту в жовтецю (Ranunculus); б - чашечку зрослолисту з підчашшям у хатьми (Lavatera thuringiaca); в - чашечку зигоморфну (неправильну), двогубу в шавлії (Salvia).

Віночок (согоlla) - внутрішня частина подвійної оцвітини, яка має різноманітний колір і, передусім, сприяє залученню запилювачів.



Интернет реклама УБС

Роздивитись і замалювати: а - віночок із сидячими пелюстками, правильний, вільнопелюстковий в жовтецю (Ranunculus); б - віночок із нігтиковими пелюстками в гвоздики (Dianthus) - рис. 26; в – зрослопелюстко- вий, правильний віночок тютюну (Nicotiana) - рис. 26, де показати на малюнку: “трубочку”, “відгин”, “зів”; г - віночок неправильний, метеликовий у карагани

  Рис. 25. Оцвітина: А – первиннопроста віночковидна гречки (Fagopyrum); Б – пер-виннопроста чашечковидна буряка (Beta); В – вториннопроста оцвітина моркви (Daucus), яка складається лише з віночка; Г – вториннопроста оцвітина рутвиці (Thalictrum), у якої збереглась тільки чашечка; Д – гола безпокривна квітка ясеня (Fraxinus). 1 – листочки оцвітини; 2 – нижня зав’язь; 3 – віночок; 4 – чашечка   (Caragana), де показати непарну пелюстку “прапорець”, парні пелюстки -“весла” та ”човник”, утворений двома зрослими пелюстка­ми; д - двогубий зрослопелюстковий віночок шавлії (Salvia), є - язичковий віночок кульбаби -Taraxacum (рис. 27). 7.7. Андроцей (androeceum). Андроцей - сукупність тичинок (мікроспорофілів) квітки, в яких утворюються мікроспори, пилок (чоловічі гаметофіти), а інколи і гамети (спермії). Роздивитись і замалювати: а – ти-чинку груші (Pyrus), тюльпана (Tulipa), знайти і показати на ма-

люнку пиляк , в’язальце, тичинкову нитку; б – сидячу тичинку, в якої немає тичинкової нитки (у фіалки - Viola); в – стаміноподій – стерильну (без пиляка) тичинку в аврану (Gratiola); г – полінарій квітки ваточника (Asclepias), зозулинця (Orchis), який складається з полінію, ніжки та прилипальця (рис. 28); д – поперечний розріз пиляка (рис. 29), на малюнку показати: гнізда (теки – мікроспорангії), в’язальце, епідерміс, фіброзний шар, вистилаючий шар, - тапетум; археспорій – спорогенні клітини; е – будову мікроспори та пилкового зерна (чоловічого гаметофіту), пилок, що проріс пилковою трубочкою, в якій з генеративної клітини утворились два спермії - рис. 30.

    Рис.26. Квітки з подвійною оцвітиною: А- сидяча пелюсіка вільно-пелюсткового віночка жовтецю (Ranunculus); Б – нігтико-ва пелюстка гвоздики (Dianthus); В – зрослопелюсткова квітка тютюну крилатого (Nicotina alаta); Г – зи-гоморфна двогуба квітка шавлії

(Salvia); Д - чашечка правильна вільнолиста перстача (Potentilla), вид знизу:

1 - чашечка актиноморфна зрослолиста; 1а - чашечка зигоморфна двогуба; 2 - трубочка віночка;3 - відгин; 4 - зів; 5 - підчашшя; 6 - нектарник; 7 - нігтик; 8 - привіночок; 9 – пластинка

 

 

Рис. 27 . Основні форми зрослого віночка і оцвітини:

1 - трубчаста; 2 - язичкова; 3 - лійкоподібна; 4 - дзвоникоподібна; 5 - кулькоподібна; 6 - цвяхоподібна; 7 - колесоподібна; 8 - булавоподібна; 9 - двогуба маскоподібна

 

 

Рис. 28. Андроцей та його типи:

А - зовнішній вигляд тичинки; Б - тичинка шавлії (Salvia): 1 – пиляк, 2 – в’язальце; 3 - ти­чинкова нитка; В - полінарії зозулинця (Огсhіs) і ваточника (Asclepias); Г - двобратній андроцей гороху (Pisum); Д - однобратній андроцей соняшника (Helianthus); Е - двосильний глу­хої кропиви (Lamium); Ж - чотирьохсильний капусти (Вгаssiса)

7.8. Типи андроцею

Роздивитись і замалювати: а - однобратній андроцей,у якому усі тичинки зрослись в один пучок, наприклад у лаватери (Lavatera); б - двобратній - тичинки зрослись у дві групи у гороху (Pisum); в - трьохбратній - тичинки зрослись у три пучки у звіробою (Hурегісum); г - п’ятибратній у липи (Tilia). Типи тичинок із різною довжиною тичинкових ниток: а - двосильний - дві тичинки довші за інші в ро­тиків (Antirrhium); б - чотирьохсильний - чотири тичинки більш довгі в капусти (Вгаssіса) - рис. 28; в - шестисильний у плакуна (Lythrum).

    Рис. 29. Будова пиляка: А - сформоване пилкове гніздо (мікроспорангій); Б - пиляк після розкривання: а – епідерміс; б - фіброзний шар; в - вистилаючий шар (тапетум); г - археспорій (спорогенна тканина); д – судинно-волокнистий пучок; є – пил-кові зерна
  Рис.22333 3О. Мікроспора, ета­пи формування чоловічого га­метофіту (пилкового зерна) і гамет (сперміїв) у пилковій трубці. А - мікроспора: е – екзина; і – інтина; ц - цитоплазма; я - ядро. В - пилкове зерно (чоловічий гаметофіт): вк - вегетативна клітина, гк - генеративна клітина; В - пилкова трубка, яка ут­ворилась із інтини; вя -ве­гетативна клітина (ядро); Г – пилкова трубка із спер­міями   7.9. Гінецей та його типи Гінецей (gynoeceum) - це сукупність плодолистків (мегаспорофілів) квітки, які утворюють у ній одну або декіль­ка маточок. У середені останніх розташо-вані насінні зачатки (мегаспорангії), в нуцелусі яких послідов­но формуються мегаспори, зародковий мішок, де і проходить так зване под­війне запліднення, сам насінний зачаток перетворюється в насінину, а маточка в плід. Роздивитись і замалювати: а – зов-нішню і внутрішню будову маточки тюльпана (Tulipa), вишні (Сегаsus), гвоздики (Dianthus) та інших, необхідно також у кожному випадку виз­начити тип гінецею вищезазначених рослин. На малюнку позначити зав’язь із насінними зачатками, стінку зав’язі; стовпчик (рис. 24); б - примочку сидячу в маку (Papaver); примочку на стілодіях у куколиці (Меlаndгіum) ; примочку на
         

стовпчику у вишні (Cerasus) - рис. 32; в - внутрішню будову насінного зачатка - мегаспорангію, позначити на малюнку (рис. 31) інтегументи, нуцеллус, халазу, мікропіле (пилковхід), фунікулус насінного зачатка, а також клітини зародкового мішка, які відповідають жіночому гаметофіту.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 7. МОРФОЛОГІЯ КВІТКИ | Типи насінних зачатків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.