Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 4-5. Облік операцій з імпорту товарів, робіт та послуг. Облік операцій з експорту товарів, готової продукції, робіт і послуг

1. Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій

Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій ведуть в розрізі:

1) облікових партій;

2) товарної номенклатури, яка прийнята в міжнародних розрахунках;

3) матеріальновідповідальних осіб.

За облікову партію приймають відправлення чи одержання однорідного товару, оформлене однією чи декількома транспортними накладними в одному напрямку і відфактуроване постачальником одним рахунком або однією авіанакладною чи поштовою квитанцією.

Для відображення руху товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій використовуються такі документи:

1) технічна документація — технічні паспорти машин і обладнання, формуляри і опис виробів, інструкції з монтажу, налагоджування, управління і ремонту;

2) товарно-супровідна документація — сертифікат про якість товару;

3) транспортна, експедиторська і страхова документація — залізнична накладна та її копія, страховий поліс або сертифікат;

4) складська документація — документ іноземного комерційного складу, що містить розписку про прийняття товару на зберігання і заставне свідоцтво;

5) митна документація — вантажна митна декларація, сертифікат про походження товару, довідки про сплату мита, акцизів і зборів, податку на додану вартість;

6) документи по нестачах і псуванню товару— комерційний акт про нестачі, аварійний сертифікат;

7) розрахункова документація — рахунок-фактура, розрахункова специфікація, перевідний вексель (тратта);

8) банківська документація — заява про переказ валюти, інкасові доручення, доручення про відкриття акредитиву, чек, доручення на розподіл експортної виручки; виписки операцій по розрахунковому і валютному рахунках;

9) контракт і копія контракту (мовою оригіналу та в перекладі), нотаріально засвідчена;

10) ліцензія на експорт (якщо товар підлягає ліцензуванню);

11) претензійно-арбітражна документація — претензійний лист, позовна заява, постанова суду про задоволення або відхилення позову.

Порядок відносин між замовником та виконавцем регулюється укладеним договором (контрактом).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з Положенням „Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)“, яке затверджено Наказом № 201 Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 06.09.2001, до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), відносяться:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

9. Упаковка та маркування.

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Врегулювання спорів у судовому порядку.

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Єдиним документом, що засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту, є вантажна митна декларація. Експортери щомісячно здають митні декларації з відміткою митниці про проходження кордону у податкові органи разом з декларацією з податку на додану вартість для підтвердження нульової ставки податку на додану вартість при експорті.

Датою визнання активів, зобов’язань, власного капіталу доходів та витрат є:

1) при експорті та імпорті продукції та товарів — дата митного оформлення цінностей, що експортуються та імпортуються;

2) при експорті та імпорті робіт, послуг — дата підписання документів про фактичне виконання та надання робіт і послуг;

3) при операціях на валютному рахунку — дата зарахування, або списання валютних коштів за випискою банку;

4) при касових операціях з іноземною валютою — дата оприбуткування або видачі іноземної валюти за касовими ордерами;

5) при складанні бухгалтерської звітності — за курсом на останній день звітного періоду.

Приклад 11.З метою реалізації контракту на імпортування матеріалів українським резидентом подано заявку в установу банку на купівлю 10000 USD за курсом 5,35 грн./USD. Комісія банку становить 100 грн. Зарахування валюти на поточний валютний рахунок підприємства проводиться за курсом 5,25 грн./USD. Придбана валюта перераховується за кордон за курсом 5,35 грн./USD. Матеріали оприбутковуються в поточному звітному періоді з оплатою митних зобов’язань на суму 600 грн. та ПДВ.

Проведення при імпортуванні матеріалів будуть виглядати так:

Дата	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума,
Дебет	Кредит
2.06	Перераховано грошові кошти уповноваженому банку для купівлі американських доларів (10000 USD за курсом 5,35 грн). За послуги банку — винагорода 100 грн.
Перераховано уповноваженому банку суму збору до Пенсійного фонду
5.06	Зараховано на валютний рахунок іноземну валюту (10000 USD за курсом 5,25 грн)
Нарахована сума комісійної винагороди
Сплачена сума комісійної винагороди
Нараховано збір до Пенсійного фонду
Перераховано уповноваженим банком суму збору до Пенсійного фонду
Зараховано на поточний рахунок залишок коштів
8.06	Враховано курсову різницю при здійсненні авансового платежу (курс USD — 5.35 грн. )
Перераховано постачальнику іноземну валюту як авансовий платіж
3.07	Нараховано*: податкові зобов’язання з ПДВ при імпортуванні продукції митні зобов’язання

Сплачено: податкові зобов’язання з ПДВ при імпортуванні продукції митні зобов’язання

4.07	Оприбутковано матеріали
Здійснено взаємозарахування заборгованостей

Приклад 12.Український контрагент одержує аванс від нерезидента на суму 5000 USD за курсом 5,3 грн./USD від поставки товарів. Обов’язковий продаж валюти в розмірі 50% проведено за курсом 5,35 грн./USD. Послуги банку склали 75 грн. На останній робочий день поточного звітного періоду курс долара до гривні становив
5,55 грн./USD. В наступному звітному періоді проведено фактичне відвантаження товарів. Витрати на збут склали відповідно: мито — 300 грн.; митні збори — 150 грн.

Облік господарських операцій при експорті продукції відображається так:

Дата	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума,
Дебет	Кредит
15.06	Отримано аванс від нерезидента (курс USD — 5,3 грн.)
16.06	Відображена курсова валютна різниця в момент її списання для обов’язкового продажу (курс USD — 5,35 грн.)
16.06	Списано 50% від суми виручки для обов’язкового продажу
Зарахування суми авансу, що не підлягає обов’язковому продажу, на валютний рахунок клієнта
19.06	Відображено валютну курсову різницю коштів, що знаходяться в дорозі (курс USD — 5,37 грн. )
Зараховані на рахунок клієнта в національній валюті, кошти, що надійшли від продажу
Нараховані суми комісійних банку за послуги
Оплата послуг банку
30.06	Здійснено перерахунок курсової різниці залишку валютних коштів на кінець звітного періоду
Списано на фінансовий результат доходи від зміни курсових різниць
19.07	Відвантажено товари нерезиденту
Нараховано мито; митні збори	93 93	641 685	300 150
Сплачено мито; митні збори	641 685	311 311	300 150
Списано витрати на збут на фінансовий результат
Відображено собівартість реалізованої готової продукції
Списано собівартість на фінансовий результат
Списано дохід на фінансовий результат

2. Оподаткування експортно-імпортних операцій

Податок на прибуток обчислюється відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“. Прибуток до оподаткування визначається як різниця між скоригованими валовими доходами та скоригованими валовими витратами і амортизацією.

Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, не підлягають перерахуванню у зв’язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), — дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв’язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Коли укладаються договори, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через банківські рахунки витрати резидента формуються так:

До валових витрат включається 85 % від оплаченої вартості цих товарів, робіт, послуг.

Перелік офшорних зон встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України кожного року.

До валового доходу не включаються та не оподатковуються кошти та майно, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником.

За умови ліквідації юридичної особи — емітента кошти або майно повертаються власнику корпоративних прав і не включаються до складу валового доходу, якщо вони не перевищують номінальної вартості акцій (паїв, часток).

Не включається до валового доходу і не підлягає оподаткуванню залучене платником податку майно згідно з договорами, що не передбачають передачу права власності (лізинг, комісія, консигнація, відповідального зберігання та ін.)

Ставка податку на прибуток від здійснення зовнішньоекономічної діяльності становить 30%.

Постійні представництва нерезидентів в Україні, СП з іноземними інвестиціями (незалежно від розміру інвестицій) оподатковуються за ставкою 30%.

Пільги та інші розміри ставки чітко обумовлені законом України „Про оподаткування прибутку підприємств“.

Порядок справляння під час митного оформлення товарів, увезених на митну територію України, та перерахування до бюджету податку на додану вартість регламентовано Законом України „Про податок на додану вартість“ від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та Інструкцією, яка розроблена на основі цього Закону і затверджена наказом Державної митної служби України від 09.06.99 року № 346.

Платниками є всі суб’єкти підприємницької діяльності України, тобто особи, які ввозять товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, незареєстрованих як платники податку, якщо такі фізичні особи ввозять товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт і послуг, що надаються нерезидентами для їх використання на митній території України, у тому числі операції з увезення майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

За операціями, які не підлягають декларуванню митним органам, ПДВ нараховується та справляється податковими органами.

Базою оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на їх доставку. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань.

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

1. Передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору.

2. Обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються з нумізматичною метою, базою оподаткування яких є продажна вартість.

3. Передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права (крім підакцизних товарів).

4. Повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи або в разі ліквідації такої юридичної особи (крім підакцизних товарів).

Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті.

ПДВ сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів (до/або на день подання вантажної митної декларації для митного оформлення).

Ставка ПДВ становить 20%, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка.

Порядок нарахування ПДВ при імпорті товарів (робіт, послуг)

Сума ПДВ нараховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) ´ П / 100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

Спдв = (В + См) ´ П / 100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

Спдв = (В + Са) ´ П / 100;

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

Спдв = В ´ П/100.

де Спдв — сума ПДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна вартість; См — сума мита; П — ставка ПДВ (20 %)

ПДВ за нульовою ставкою нараховується з операцій:

• продажу товарів на експорт;

• надання послуг та виконання робіт на експорт;

• продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які знаходяться в зонах митного контролю.

Податок за нульовою ставкою в разі експорту товарів (робіт, послу) дає право платнику податку на відшкодуванню з бюджету ПДВ.

При експортуванні товарів (робіт послуг), які не оподатковуються, податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. Отже, ПДВ не нараховується і не сплачується до бюджету. У цьому випадку підприємство не буде мати права на відшкодування „вхідного ПДВ“.

Порядок і терміни відшкодування ПДВ встановлено Указом № 857 „Про деякі зміни в оподаткуванні“ від 7.08.1998 р. Згідно з п. 4 цього Указу відшкодування ПДВ проводиться в такому порядку:

• якщо різниця між загальною сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту має від’ємне значення, то така сума зараховується в погашення заборгованості платника по сплаті ПДВ, що виникла в минулих звітних періодах;

• якщо заборгованість відсутня, то така сума зараховується у зменшення податкових зобов’язань платника протягом трьох наступних звітних періодів;

• якщо суму від’ємного значення податку не буде погашено сумами податкових зобов’язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, то лише тоді така сума буде підлягати відшкодуванню з бюджету протягом місяця, наступного після подання декларації з ПДВ за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.

Тим самим Указом № 857 передбачено дещо інший порядок відшкодування ПДВ для платників, які здійснюють операції за нульовою ставкою.

Для цього платником податку потрібно представити декларацію про ПДВ разом з додатком № 3, в якому розшифровується сума до відшкодування. На підставі цих документів ДПА проводить документальну перевірку підприємства-експортера. Якщо є необхідність, то проводяться зустрічні перевірки з постачальниками товарів (робіт, послуг), що експортувались. Як результат формується рішення про бюджетне відшкодування ПДВ. Термін від подачі декларації до моменту перерахування коштів за законом становить 1 місяць.

Товари вважаються експортованими лише за наявності належно оформленої ВМД.

Для операцій з імпорту товарів (робіт, послуг) датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати ПДВ при оформленні ввізної вантажно-митної декларації.

Акцизний збір — непрямий податок, який включається в ціну високорентабельних і монопольних товарів. Ставки акцизного збору затверджуються Верховною Радою України.

Акцизний збір платять виробники підакцизних товарів, а також імпортери підакцизних товарів.

Не підлягають оподаткуванню:

• реалізація підакцизних товарів на експорт;

• митна вартість підакцизних товарів, що перевозяться через митну територію України транзитом.

З метою контролю транзитних операцій територією України було встановлено граничні терміни:

• автомобільним транспортом — 5 діб у разі прямого транзиту і 10 діб у разі комбінованого.

• залізничним транспортом — 21 доба у разі прямого транзиту і 28 діб у разі переадресування.

Випадки ухилення від встановленого маршруту примусили митні органи застосовувати механізм фінансової застави (гарантій) або супроводжувати до митниці призначення митною вартою з одночасною охороною спецпідрозділами МВС. Видатки в цьому разі покладаються на власника вантажу чи перевізника. Держмитслужбою заборонено перевантаження підакцизних товарів, крім зміни видів транспорту в разі транзитного переміщення територією України.

Акцизний збір нараховується:

1) за ставками в процентах до обороту з продажу:

• товарів, які реалізуються за вільними цінами, виходячи із вартості товару без ПДВ;

• товарів, які реалізуються за державними фіксованими і регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості, без врахування торговельних знижок та суми ПДВ;

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

У випадку імпорту товарів (робіт, послуг) оподатковуваний оборот визначається виходячи із митної вартості, перерахованої у гривні за курсом НБУ на день оформлення вантажно-митної декларації.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів вважається або дата оплати товарів, або дата відвантаження, залежно від того, яка з подій настала раніше у звітному періоді.

Відшкодування з бюджету суми акцизного збору, сплаченого платником податку, виходячи із вартості товару, реалізованого за іноземну валюту, проводиться у десятиденний термін з дня надходження в ДПА заяви встановленої форми. Як у випадку із ПДВ, термін між надходженням виручки і датою подачі документів на відшкодування не повинен перевищувати 1 рік.

При перетині кордону встановлено обов’язкове оформлення акцизної декларації.

Без складання декларації по акцизу можна ввозити такі товари: кава, ікра, шоколадні вироби, нафтопродукти, кольорові телевізори, дорогоцінні столові набори, виставкове майно тощо.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Платники мита — будь-якi юридичнi або фiзичнi особи, котрi здiйснюють перемiщення через митний кордон України товарiв або iнших предметiв, що пiдлягають митному оподаткуванню згiдно з чинним законодавством.

Об’єкт оподаткування — митна вартiсть товарiв або iнших предметiв, якi перемiщаються через митний кордон. Для визначення митної вартостi товарiв валюта контракту перераховується у нацiональну валюту України за курсом Нацiонального банку України, що дiє на день подання митної декларацiї.

Мито сплачується у нацiональнiй валютi України. Iснують два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що пiдлягає сплатi до бюджету:

а) в процентах до митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон;

б) у встановленому грошовому розмiрi на одиницю товару.

Мито нараховується митними органами, виходячи з митної вартостi i встановлених ставок мита. Митна вартiсть визначається у фактично сплачених цiнах, або в цiнах, що пiдлягають сплатi на момент перетинання митного кордону. При встановленнi митної вартостi до неї включається цiна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування до пункту перетину митного кордону, комiсiйнi та брокерськi послуги тощо.

Порядок сплати та ставки ввiзного мита визначаються Єдиним митним тарифом України. Оподатковуванi товари зведено в товарну класифiкацiйну схему, що базується на Гармонiзованiй системi опису та кодування товарiв.

Товари, що пiдлягають митному контролю, систематизовано в 21 роздiлi, 97 главах, 1241 товарнiй позицiї, 5019 товарних пiдпозицiях.

Сума мита, належна до сплати, перераховується через банкiвськi установи на рахунки митних органiв, що здiйснюють митне оформлення товарiв, або вноситься готiвкою в касу митного органу, який до 10 числа кожного мiсяця перераховує одержанi суми до бюджету.

Документом, що є пiдставою для внесення мита платником, є вантажна митна декларацiя або її копiя. Без сплати сум всiх належних митних платежiв випуск товарiв та майна митними органами не здiйснюється. За заявою декларанта та при наявностi гарантiї банку митниця має право вiдтермінувати сплату мита, але не бiльше нiж на один мiсяць.

Тема 6. Облік зовнішньоекономічних товарообмінних операцій

1. Загальні положення

Основний закон, який регламентує бартерні операції в зовнішньоекономічній діяльності, є Закон України „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності“ від 23.12.1998р. №351-XIV.

Згідно з цим законом товарообмінна (бартерна) операція у сфері зовнішньоекономічної діяльності кваліфікується як один з видів експортно-імпортних операцій між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності. Ця операція оформляється бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, згідно з яким:

– обумовлено часткову оплату експортних (імпортних) поставок в натуральній формі;

– передбачено збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкованому рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі.

Згідно із ст.1.п.3. закону суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних операцій відповідно до законодавства України. Однак при їх здійсненні є свої обмеження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад 8.	\|	Терміни проведення товарообмінних (бартерних) операцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.