Поняття про позиційні системи числення

Одиниці вимірювання інформації

Комп'ютерна арифметика

Вся інформація в пам'яті цифрового комп'ютера зберігається в двійковій формі, тобто у вигляді послідовностей нулів та одиниць. Причина цього полягає в особливостях фізичної реалізації, при якій електронні елементи цифрового комп'ютера можуть перебувати в одному з двох стійких станів: Мінімальною одиницею інформації є біт - один двійковий розряд, достатній для того, щоб закодувати одне з двох можливих значень - 0 або 1. Вісім бітів складають один байт; за допомогою одного байту можна закодувати один з 2⁸ = 256 символів.Більш великими одиницями кількості інформації є кілобайт (дорівнює 210=1024 байтам), мегабайт (1024 кілобайт), гігабайт (1024 мегабайт).
Необхідно звернути увагу на таке важливе питання. Як зазначалося, вся інформація в цифровому комп'ютері зберігається у вигляді послідовностей бітів і байтів. Як повинна інтерпретуватися, наприклад, послідовність 01000001 ? Іншими словами, звідки процесор може знати, що означає ця послідовність - двійковий запис числа 65 чи ASCII-код літери A?
Тут слід розуміти, що фон-нейманівська архітектура не задає ніяких апаратно реалізованих апріорних правил для того, щоб визначити, що означають послідовності бітів. Правила інтерпретації двійкових кодів повністю залежать від конкретної програми.

Загальновживана "арабська" система запису чисел є типовим прикладом позиційної системи числення. Для позиційних систем числення характерним є те, що значення кожної цифри залежить від її положення у числі. Ми використовуємо позиційну систему числення за основою 10 (десяткову систему). Це означає, що наймолодший (крайній справа) розряд цілого числа задає кількість одиниць, наступний - кількість десятків, далі - кількість сотен і т.д. Для комп'ютера більш типовою є двійкова система (за основою 2). Існують непозиційні системи; такою є, наприклад, римська система числення.
Формально позиційну систему числення можна визначити так. Нехай зафіксоване ціле число b і 2, яке називається основою системи числення. Будь-яке ціле число M задається у позиційній системі числення за основою b у вигляді послідовності розрядів a_na_n-1…a₀, причому всі ai цілі, і 0 ≤ a_i ≤ b-1. Значення числа обчислюється на основі цього задання за формулою:

M = a₀+ a₁b+ a₂b₂ + … + a_nb_n.

Крайній правий розряд зі значенням a₀ називається молодшим розрядом, а крайній лівий зі значенням a_n - старшим розрядом. Число М за основою b позначається як M_b або (M)_b. Якщо основа не вказана явно, вважається, що вона дорівнює 10.

Приклади.

709710 =7 + 9*10 + 0*102 + … + 7*103.
1001102 = 0 + 1*2 + 1*22 + 0*23 + 0*24 + 1*25.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні елементи фон-нейманівського процесора	\|	Шістнадцяткова система числення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.