МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Лінійні перетворення в евклідовому просторіа) Перетворення, спряжене до даного Нехай – лінійне перетворення евклідового простору . Лінійне перетворення , для якого при всіх x, y V (Ax, y) = ( x, A*y), називається спряженим до A. Покажемо, що для кожного лінійного перетворення A евклідового простору існує спряжене до нього перетворення , матриця якого в довільному ортонормованому базисі є транспонованою до матриці перетворення A. Нехай A=[aij] – матриця лінійного перетворення A в ортонормованому базисі e1, e2, …, en, – матриця, транспонована до , – лінійне перетворення з матрицею в тому ж базисі. Тоді, очевидно,
(Aei, ej) = (a1ie1 + a2ie2 + … + ajiej + …+ anien, ej) = aji,
(ei,A*ej) = (ei, aj1e1 + aj2e2 + …+ ajiei …+ + ajnen) = aji,
тобто для всіх (Aei, ej) = (ei,A*ej).
Тоді, якщо x = x1e1 + x2e2 + … +xnen i y = y1e1 + y2e2 + … + ynen, то (Ax, y) = (Axiei, yjej) = xiyj(Aei ej) i (x, A*y) = (xiei, A*yjej) = xiyj(ei,A*ej) = xiyj(Aei ej) = (Ax, y), тобто перетворення є спряженим до A .
Властивості: 1. . Дійсно, (x, y) = (x, y) =(x, y) = (x, y). 2. . Дійсно, (Ax, y) = (x, A*y) = (A*y, x) = (y,(A*)* x) = ((A*)* x, y). 3. . Дійсно, (x,(A + B)*y) = ((A + B)x, y) = (Ax+ Bx, y) = (Ax, y) + (Bx, y) = = (x, A*y) + (x, B*y) = (x,(A* + B*)y). 4. Дійсно, (x,(AB)*y) = ((AB)x, y) = (A (Bx), y) = (Bx, A*y) = (x, B*(A*)y) = (x,(B *A*)y). 5. Якщо існує, то . Дійсно, .
б) Самоспряжені перетворення Самоспряженим (симетричним) називається перетворення, яке співпадає із своїм спряженим, тобто . Якщо A – самоспряжене перетворення, то x, y V (Ax, y)=( x, Ay). Якщо матрицею самоспряженого перетворення A в ортонормованому базисі єA=[aij], тоді A' = A, тобто aij = aji. Така матриця називається симетричною. Властивості: 1. Тотожнє перетворення є самоспряженим, оскільки . 2. Сума самоспряжених перетворень є самоспряженим перетворенням. . 3. Перетворення, обернене до невиродженого самоспряженого перетворення, є самоспряженим перетворенням. . 4. Добуток самоспряжених перетворень є самоспряженим перетворенням тоді і тільки тоді, коли ці перетворення переставні між собою. а) якщо , і , то , тобто . б) якщо , і , то , тобто – самоспряжене перетворення. 5. Якщо підпростір інваріантний відносно лінійного перетворення A, то його ортогональне доповнення інваріантне відносно спряженого до A перетворення . Нехай х – довільний вектор із , у – довільний вектор із . Тоді (A*x, y) = = (x, Ay) = 0, оскільки Ay і, значить, хAy. Значить, вектор A*x, і є інваріантним відносно . Наслідок. Якщо A – самоспряжене перетворення і підпростір, інваріантний відносноA, то і інваріантний відносно A. 6. Всі корені характеристичного многочлена самоспряженого перетворення A дійсні (власні значення самоспряженого оператора дійсні). (Ax, х) = (λx, х), (x, Aх) = = (x, х). Оскільки A – самоспряжений, то (Ax, х) = (x, Aх), значить , тобто – дійсне. 7. Власні вектори, що відповідають різним власним значенням самоспряженого оператора, ортогональні. Нехай – власні значення самоспряженого оператора A, а х1 та х2 – відповідні їм власні вектори. (Ax1, х2) = λ1(x1, х2), (x1, Aх2) = λ2 (x1, х2).
(Ax1, х2) = (x1, Aх2 ), бо A – самоспряжений. Тоді
(x1, х2) = 0 (x1, х2) = 0, що й треба було довести. 8. Матриця самоспряженого оператора в деякому ортонормованому базисі зводиться до діагонального вигляду. Нехай – одне із власних значень самоспряженого оператора A (дійсне). Відповідний власний вектор позначимо е1, тобто Aе1 = λ1е1. Вектор е1 можна вважати одиничним, оскільки інакше його можна замінити одиничним власним вектором з тим же власним значенням . Позначимо через одновимірний підпростір, породжений вектором е1. Його ортогональне доповнення буде інваріантним відносно A. Нехай – (дійсне) власне значення перетворення A в підпросторі , відповідний (одиничний) власний вектор позначимо е2. Тоді Aе2 = λ2е2. Нехай буде (інваріантним) підпростором, породженим векторами е1 і е2. Тоді підпростір теж інваріантний відносно A. Продовжуючи цю побудову, ми знайдемо попарно ортогональних (значить, лінійно незалежних) одиничних власних векторів перетворення A. В базисі, що складається із цих векторів, матриця А перетворення A зводиться до діагонального вигляду:
Aе1 = λ1е1, Aе2 = λ2е2, ………….. Aеn = λnеn, звідки А = .
Геометрично самоспряжене лінійне перетворення зводиться до розтягів з коефіцієнтами вздовж координатних осей, співнапрямлених з е1, е2,, …, еn відповідно.
в) Ортогональні перетворення Лінійне перетворення A евклідового простору V називається ортогональним, якщо воно зберігає скалярний добуток векторів, тобто якщо x, y V (Ax, Ay) = (x, y). Це означає , що ортогональне перетворення зберігає довжини векторів та кути між ними (тому ортогональні перетворення іноді називають ізометричними). Ясно, що ортогональне перетворення переводить довільний ортонормований базис в ортонормований і навпаки. Властивості: 1. , тобто . Дійсно, якщо A - ортогональне перетворення і - спряжене до нього перетворення, то x, y V
(x, y) = (Ax, Ay) = (x, A*( A y)) = (x, A* A y).
Значить, або . Із отриманих рівностей видно, що ортогональне перетворення завжди не вироджене. 2. Перетворення обернене до ортогонального, теж ортогональне. Дійсно, якщо , то . Сума ортогональних перетворень, взагалі кажучи, не буде ортогональним перетворенням. 3. Добуток ортогональних перетворень є ортогональним перетворенням. Дійсно, . Матриця A, для якої A' = A-1, називається ортогональною матрицею. 4. Визначник ортогональної матриці дорівнює . Дійсно, із AA' = E випливає: |AA'| = |A||A'| = |E| = 1. Оскільки |A| = |A'| (транспонування не змінює визначника), то: |A|2 = 1 , і . 5. Власні значення ортогонального перетворення дорівнюють . Дійсно, якщо x- власний вектор і - відповідне йому власне значення ортогонального перетворення A, то: (x, x) = (Ax, Ax) = (λx, λx) = λ2(x, x), звідки, оскільки (x, x) ≠ 0, отримуємо , і . 6. Якщо підпростір інваріантний відносно ортогонального перетворення A, то його ортогональне доповнення теж інваріантне відносно A. Із ортогональності A випливає . Згідно властивості 5 пункту б підпростір інваріантний відносно перетворення . Але тоді (згідно теореми 2, р.8, §2, д) цей підпростір інваріантний і відносно оберненого перетворення, тобто відносно . Розглянемо, що являє собою довільне ортогональне перетворення. 1. Нехай A - ортогональне перетворення прямої і е. Тоді Aе і, значить, Aе = λе, де , тобто Aе = ±е. Це означає, що A - або тотожнє перетворення,або центральна симетрія. 2. Нехай A - ортогональне перетворення площини, і - його матриця в деякому ортонормованому базисі. Тоді із , тобто , отримаємо: , , . Для перших двох рівностей знайдуться такі і , що: , , , . Тоді третя рівність дає , звідки випливає, що або , тобто або . В першому випадку , і ми отримаємо: , тобто перетворення A - це поворот на кут навколо початку координат. В другому випадку , і . Ця матриця – симетрична, значить, ортогональне перетворення A є і самоспряженим, тобто в деякому ортогональному базисі його матриця зводиться до діагонального вигляду: , де . Визначник цієї матриці повинен бути рівним: , значить і мають різні знаки, тобто матриця оператора А зводиться до вигляду . Це симетрія відносно прямої, яка визначається вектором е1 (першим вектором нового базису). Таким чином, ортогональне перетворення площини – це або поворот навколо початку координат на деякий кут (зокрема, тотожнє перетворення або центральна симетрія – визначник цих перетворень дорівнює 1) або осьова симетрія (визначник дорівнює –1).
Читайте також:
|
||||||||
|