Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності

ПЛАН

БІОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ ВІДНОВЛЕННЯ ПРИ М’ЯЗОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

БІОХІМІЧНІ ФАКТОРИ ВТОМИ

ЛЕКЦІЯ № 3

Тема: Витоки вікової психології як науки

Лекція 2

План:

1. Генетичні ідеї в психології.

2. Виникнення дитячої психології (Ж.-Ж. Руссо). Експериментальні дослідження дитячої психіки (К. Бюлер, В. Зеньковський, М. Ланге, Е. Мейман, В. Штерн та ін.)

3. Основні історико-теоретичні концепції у віковій психології.

4. Культурно-історична теорія вищих психічних функцій (Л.С. Виготський.)

5. Основні напрямки і етапи в розвитку сучасної вікової психології.

Рекомендована література

Основна:

1. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 «Педагогика и методика нач. обучения» /М. В. Матюхина, Т. С. Михальчнк, Н. Ф. Прокина и др.; Под ред. М. В.Гамезо и др.—М.: Просвещение, 1984. – С.27-47.

2. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2008. – С.27-37.

3. Мухина В. С. Возрастная психолоrия. Феноменолоrия развития : учебник для студ. высш. учеб. заведений / В.С.Мухина. – 10-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский центр „Академия”, 2006. – 608 с.

4. Шаповаленко И.В. Возрастная психология (Психология развития и вохоастная психология). – М.: Гардарики, 2005. – С.34-45.

Додаткова:

1. Абрамова Г.С. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие для студ. вузов. — 2-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 320 с.

2. Практикум по возрастной и педагогической психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов/А. А. Алексеев, И. А. Архипова, В. Н. Бабий и др.; Под ред. А. И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1987. – 255 с.

3. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 «Педагогика и методика нач. обучения» /М. В. Матюхина, Т. С. Михальчнк, Н. Ф. Прокина и др.; Под ред. М. В.Гамезо и др. – М.: Просвещение, 1984. – 256с.



Интернет реклама УБС

4. Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. Л. М. Семенюк. Под ред. Д. И. Фельдштейна. – Издание 2-е, дополненное. – М.: Институт практической психологии, 1996. – 304 с.

Завдання для самоаналізу та самоперевірки:

1. Історія виникнення й розвитку вікової психології.

2. Теорія розвитку вищих психічних функцій Л. С. Виготського.

3. Знайдіть твердження вітчизняної психологічної школи:

а) умови життя впливають на психічний розвиток дитини безпосередньо;

б) умови життя не відіграють істотні ролі в психічному розвитку дитини;

в) умови життя впливають на психічний розвиток дитини через її діяльність.

4. Яке твердження характеризує підхід Л.С. Виготського до вирішення проблеми взаємозв’язку навчання і розвитку?

а) навчання йде за розвитком;

б) змінюючи методи і зміст навчання, не можна істотно змінити розумовий розвиток дитини;

в) навчання веде за собою розвиток.

1. Сучасні теорії пояснення виникнення втоми.

2. Біохімічні фактори втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності та при виконанні довготривалих вправ великої і помірної потужності.

3. Динаміка біохімічних процесів відновлення після м’язової роботи.

4. Послідовність відновлення енергетичних запасів після м’язової роботи.

5. Використання особливостей протікання відновних процесів при побудові спортивного тренування.

 

Втома - це тимчасове зниження працездатності, що виникає в процесі виконання вправи і що сигналізує про наближення несприятливих біохімічних і функціональних зсувів в організмі, що призводить до відмови від продовження роботи або значного зниження її потужності.

Розвиток втоми, що виникає при виконанні роботи, залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. У комплексі причин, що приводять до розвитку втоми, роль ведучої ланки може приймати на себе будь-який орган або функція, можливості яких в певний момент роботи стають неадекватними вимогам навантаження, що виконується. У залежності від конкретних умов м’язової діяльності і індивідуальних особливостей організму першопричиною втоми можуть бути:

· зниження енергетичних ресурсів в працюючих м’язах, а також активність основних ферментів;

· накопичення кінцевих продуктів обміну;

· порушення цілісності функціонуючих структур через недостатність їх пластичного забезпечення або порушення гомеостазу;

· зміна нервової і гормональної регуляції та ін.

Розрізняють чотири типи втоми: а) розумова, яка виникає при тривалій розумовій роботі (гра в шахи й ін.); б) сенсорна - втома органів чуття, яка виникає при стрільбі, швидкісному гірськолижному спуску, слаломі й ін.; в) емоційна, що виникає при роботі з високим емоційним підйомом (спортивні ігри); г) фізична, що наступає при тривалій напруженій фізичній діяльності.

Залежно від кількості м’язів, охоплених фізичною втомою, вона може мати локальний (не більш 1/3 усіх м’язів), регіональний (від 1/3 до 2/3) і глобальний, або загальний (більш 2/3 усіх м’язів), характер.

Локальна (місцеве) втома наступає в основному після швидкісної роботи максимальної інтенсивності, супроводжується порушенням біохімічного стану працюючих м’язів, зниженням надходження до них ацетилхоліну і може бути переборена вольовим зусиллям людини.

При регіональній і глобальній втомі в організмі порушуються функції органів дихання, кровообігу, накопичується велика кількість проміжних продуктів обміну речовин, що значною мірою знижує працездатність людини, а в деяких випадках порушує координацію його рухів.

При фізичній втомі, викликаній тривалою м’язовою діяльністю, в організмі людини (навіть у стійкому стані) відбуваються серйозні біохімічні зміни. Знижується концентрація АТФ у нервових клітинах і порушується синтез ацетилхоліну в синапсах, у результаті чого порушується формування рухових імпульсів і передача їх до працюючих м’язів центральною нервовою системою. Сповільнюється швидкість перетворення електричного сигналу в хімічний у синаптичній щілині, розвивається захисне охоронне гальмування, пов’язане з утворенням ГАМК (γ-аміномасляна кислота). Якщо цей процес відбувається в невеликій ділянці кори головного мозку, то наступає локальне втомлення (почуття втоми руки, окремої групи м’язів). При більш широкому поширенні процесу виникає почуття загальної втоми.

Встановити в кожному конкретному випадку ведучу ланку в розвитку втоми можна тільки на основі точних експериментальних вимірювань.

 

Встановлено, що чим менша тривалість вправи і чим вища його інтенсивність, тим більше значення в розвитку втоми набувають чинники, пов’язані з особливостями м’язової роботи, що виконується. При виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності початковий прояв основних ознак втоми пов’язаний з особливостями протікання біоенергетичних процесів в працюючих м’язах, спрямованих на підтримку високої швидкості ресинтезу АТФ. Зміна показників механічної продуктивності в цих видах вправ виявляється, як правило, в момент, коли запаси КрФ в працюючих м’язах вичерпуються більш ніж на половину початкових значень, а через процеси гліколізу, значно знижується внутрішньоклітинний рН.

Зміни в концентрації АТФ при розвитку втоми в процесі виконання короткочасних інтенсивних вправ відносно невеликі. Найбільші зміни і найтіснішу залежність з виникаючими при втомі зсувами в показниках сили і потужності виявляють концентрації АДФ, Н+ і лактату. Як відомо, зміни концентрації приведених вище метаболітів надають виражений інґібуючий вплив на АТФ-азу міозину основний фермент, від якого залежить ефективність перетворення енергії макроергічних фосфатних зв’язків АТФ в механічну роботу м’язів. З цього погляду, утворення АДФ і накопичення H+ при скорочувальній активності м’язів потрібно розглядати як головні чинники, що відповідальні за розвиток втоми при виконанні короткочасних інтенсивних вправ.

Крім вказаних вище чинників, на розвиток втоми в умовах короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності помітний вплив надає зниження внутрішньом’язових запасів глікогену. У стані втоми після виконання короткочасних інтенсивних вправ спостерігається виражене зниження запасів глікогену у швидкоскорочувальних волокнах, в той час як в стані втоми після тривалої помірної роботи найбільші зсуви у концентрації глікогену спостерігаються у волокнах, що повільно скорочуються. При цьому утворення молочної кислоти в процесі гліколітичного розщеплення глікогену під час виконання короткочасних інтенсивних вправ взаємопов’язане із зменшенням потужності роботи через втому.

При високій частоті стимуляції працюючих м’язів в умовах короткочасних інтенсивних вправ помітний внесок в розвиток втоми вносять порушення електрохімічного сполучення при передачі збудження з нерва на м’яз і зміни в діяльності ЦНС через розвиток захисного гальмування, а також порушення механізмів передачі нервового імпульсу і мозкового кровообігу, зміни концентрації неорганічного фосфату, інозинмонофосфату (ІМФ), накопичення аміаку в тканинах.

 


Читайте також:

  1. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  2. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
  3. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  4. Акробатичні вправи
  5. Акробатичні вправи.
  6. Активна та повна потужності
  7. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
  8. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
  9. Біохімічні зміни в організмі при розтренуванні і перетренуванні
  10. Біохімічні основи розвитку витривалості
  11. Біохімічні основи розвитку силових і швидкісних якостей

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Послідовність залучення енергосистем при різних фізичних навантаженнях і її адаптація в процесі тренування | Тема: Проблема вікової періодизації психічного розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.