Заголовок відношення, кортеж, тіло відношення, значення відношення, змінна відношення

Домен

Поняття домена більш специфічно для баз даних, хоч і є аналогії з підтипами в деяких мовах програмування. У загальному вигляді домен визначається шляхом завдання деякого базового типа даних, до якого відносяться елементи домена. З кожним доменом зв'язується ім'я, унікальне серед імен всіх доменів відповідної бази даних.

Найбільш правильним інтуїтивним трактуванням поняття домена є його сприйняття як допустимої потенційної, обмеженої підмножини значень даного типа. Наприклад, домен ІМЕНА в прикладі визначений на базовому типі символьних рядків, але до числа його значень можуть входити тільки ті рядки, які можуть представляти імена (зокрема, для можливості представлення російських імен такі рядки не можуть починатися з м'якого або твердого знаку і не можуть бути довше, наприклад, 20 символів).

Якщо деякий атрибут відношення визначається на деякому домені (як, наприклад, на мал. 2.1 атрибут СЛУ_ИМЯ визначається на домені ІМЕНА), то надалі обмеження домена грає роль обмеження цілісності, що накладається на значення цього атрибуту.

Слід зазначити також семантичне навантаження поняття домена: дані вважаються порівнянними тільки у тому випадку, коли вони відносяться до одного домена. У нашому прикладі значення доменів НОМЕРА ПРОПУСКІВ і НОМЕРА ВІДДІЛІВ відносяться до типу цілих чисел, але не є порівнянними (допускати їх порівняння було б безглуздо).

Поняття відношення є найбільш фундаментальним в реляційному підході до організації баз даних. Це відбито і в загальній назві підходу – термін реляційний (relational) походить від relation (відношення). Для уточнення терміну відношення виділяються поняття заголовка відношення, значення відношення і змінної відношення. Крім того, для пояснення потрібно допоміжне поняття кортежу.

Отже, заголовком (або схемою) відношення r (Hr) називається кінцева безліч впорядкованих пар виду <A, T>, де A називається ім'ям атрибуту, а T позначає ім'я деякого базового типа або раніше певного домена. За визначенням потрібно, щоб всі імена атрибутів в заголовку відношення були різні. У прикладі на мал. 2.1 заголовком відношення СЛУЖБОВЦІ є безліч пар {<слу_номер, номера_пропусков> <слу_имя, имена> <слу_зарп, размеры_выплат> <слу_отд_номер, номера_отделов>}.

Кортежем tr, відповідним заголовку Hr, називається безліч впорядкованих триплетів вигляду <A, T v>. Третій елемент триплета <A, T v> повинен бути допустимим значенням типу даних або домена T. Заголовку відношення СЛУЖБОВЦІ відповідають, наприклад, наступні кортежі: (<слу_номер, номера_пропусков, 2934> <слу_имя, імена, Иванов> <слу_зарп, размеры_выплат, 22.000> і т.д.).

Тілом Br відношення r називається довільна безліч кортежів tr. Одне з можливих тіл відношення СЛУЖБОВЦІ показане на мал. 2.1. Відмітимо, що в загальному випадку, як це демонструють, зокрема, мал. 2.1, можуть існувати такі кортежі tr, які відповідають Hr, але не входять в Br.

Значенням Vr відношення r називається пара безлічі Hr і Br. Одне з допустимих значень відношення СЛУЖБОВЦІ показане на мал. 2.1.

У мінливій реляційній базі даних зберігаються відношеньи, значення яких змінюються в часі. Змінною VARr називається іменований контейнер, який може містити будь-яке допустиме значення Vr. Природно, що при визначенні будь-якої VARr потрібно указувати відповідний заголовок відношення Hr.

Тут варто підкреслити, що будь-яка прийнята на практиці операція оновлення бази даних – INSERT (вставка кортежу в змінну відношення), DELETE (видалення кортежу із значення-відношення змінної відношення) і UPDATE (модифікація кортежу, значення-відношення, змінної відношення) – з модельної точки зору є операцією привласнення змінної відношення деякого нового значення-відношення.

Відмітимо, що надалі в тих випадках, коли точний сенс терміну зрозумілий з контексту, можна використовувати термін відношення як в сенсі значення відношення, так і в сенсі змінна відношення.

За визначенням, ступенем, або «арностью» є потужність заголовка відношення. Наприклад, ступінь відношення СЛУЖБОВЦІ рівний чотирьом, тобто воно є 4-арным (кватернарним).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.