ПЕЧІНКОВА КОМА

ГІПОГЛІКЕМІЧНА КОМА.

КЕТОАЦИДОТИЧНА Й НЕКЕТОАЦИДОТИЧНА КОМИ.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Кетоацидотична (діабетична) кома є ускладненням декомпенсованого цукрового діабету. Кома виникає у пацієнта з явною або латентною формою діабету внаслідок порушення режиму харчування, несвоєчасного виконання ін’єкції або зменшення дози інсуліну, психічної або фізичної травми, хірургічного втручання, інфекційних хвороб. Алкогольна інтоксикація, вагітність, вживання великих доз глюкокортикоїдів, салуретиків, патологія судин, інфаркт міокарда можуть також зумовити розвиток коми.

Некетоацидотична (гіперосмолярна) кома виникає в 10 разів рідше, ніж класична кетоацидотична. Розвивається переважно у пацієнтів похилого віку на тлі латентного цукрового діабету, захворювань підшлункової залози, нирок, надмірного вживання діуретиків.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Гіпоглікемічна кома виникає внаслідок вираженого зниження рівня глюкози в крові, що призводить до розвитку гіпоглікемії.

Найчастіше цей вид коми виникає у пацієнтів з цукровим діабетом, які виявляють підвищену чутливість до інсуліну. Причиною розвитку коми може бути вживання недостатньої кількості їжі після ін’єкцій інсуліну, передозування препаратів, які знижують рівень глюкози в крові. Кома може також виникати внаслідок фізичного перенавантаження, алкогольної інтоксикації, захворювань травного каналу та нейроендокринної системи.

Печінкова кома є фіналом прогресуючої печінкової недостатності. В її основі лежить неспецифічне порушення функції мозку внаслідок впливу токсинів, які утворюються і накопичуються у великий кількості через недостатність детоксикаційної функції печінки.

Клінічна картина. Характерні психічні розлади (лабільний, поганий настрій, сплутаність свідомості, дезорієнтація в просторі і часі, порушення ритму сну і неспання, зміни особистості з розгальмованістю, “вицвілою” мовою) і моторні порушення (гіпер- та арефлексія, тремор рук).

У перебігу печінкової коми розрізняють три ступені:

І ступінь — легкі зміни психіки, свідомості і моторики;

ІІ ступінь — грубі психічні та моторні порушення з дезорієнтацією в просторі й часі;

ІІІ ступінь-глибока кома з непритомністю.

Печінкова кома — стан принципово оборотний. У міру одужання, наприклад, при гепатиті, глибина коми зазнає зворотного розвитку. Часто печінкова недостатність супроводжується гострою нирковою та дихальною недостатністю.

Інтенсивна терапія:

1. Усунення впливу етіологічного фактора.

2. Оксигенотерапія.

3. Уводять внутрішньовенно глюкокортикоїди: преднізолон — до 300 мг, гідрокортизон — до 1500 мг, дексаметазон — до 64 мг на добу.

4. Уводять внутрішньовенно 10 % розчин альбуміну — 200— 300 мл на добу.

5. Уводять внутрішньовенно краплинно манітол 1—1,5 г/кг у вигляді 15 %, 10 % розчину глюкози (не менше ніж 5 г/кг на Добу).

6. Усунення парезу кишок.

7. Призначають препарати глутамінової, яблучної кислот, есенціале, метионін, вітаміни, інгібітори протеолізу (гордокс).

8. Плазмаферез .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАГАЛЬНА КЛІНІЧНА КАРТИНА КОМАТОЗНИХ СТАНІВ	\|	ГОСТРА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.