Спробою захистити суверенні права республік було запровадження республіканського представництва у вищих органах влади РСФРР.

Державний статус УСРР у 1921—1922 рр.

Проміжний підсумок.

Таким чином, на другому етапі формування принципів Союзу РСР ішов процес посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету.

Державний статус УСРР у 1921-1922 рр. визначався договором про військовий і господарський союз між УСРР і РСФРР від 28 грудня 1920 р., Постановою РНК УСРР від 25 січня 1921 р. «Про уповноважених РСФРР при Раднаркомі УСРР» і рядом інших партійних і державних актів.

Номінально УСРР була суверенною державою, однак, фактично федерація радянських республік, що розвивалася в 1921-1922 рр., із самого початку мала нерівноправний характер.

Права центральної влади належали керівним органам РСФРР:

- Всеросійському з'їзду рад і ВЦВК,

- Раді Праці й Оборони,

- Держплану,

- Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ),

- а також шести об'єднаним наркоматам (військових і морських справ, шляхів сполучення, фінансів, праці, зовнішньої торгівлі, пошти і телеграфів), яким підпорядковувалися українські республіканські органи влади.

Поступово в державних органах РСФРР зосередилося управління найважливішими галузями української промисловості.

У рішеннях IV Всеросійського з'їзду рад і IV Всеросійського з'їзду раднаргоспів була розроблена єдина система управління промисловістю всіх радянських республік.

Промисловість розподілялася на загальнофедеративну і місцеву.

ВРНГ РСФРР безпосередньо керувала промисловістю всіх республік.

Республіканські ВРНГ ставали обласними органами ВРНГ РСФРР.

В об'єднаних галузях державного управління нормативні акти РСФРР були обов'язковими для України.

Об'єднані наркомати фактично були комісаріатами РСФРР і не враховували інтересів України, ігнорували її специфічні особливості.

За таких умов порушення суверенних прав УСРР було неминучим. Зосередження в органах влади РСФРР керівництва важливими галузями діяльності всіх радянських республік було проявом спроби перетворити ці республіки на автономні у складі Росії.

Цей курс, що дістав назву «автономізація» особливо активно проводився наркомом у справах національностей РСФРР Й. Сталіним.
До складу Всеросійського ЦВК вже в червні 1920 р. було включено 30 представників від УСРР.

Українські керівники X. Раковський, Г. Петровський і В. Затонський неодноразово звертали увагу ЦК РКП(б) на недоліки в міждержавних відносинах УСРР і РСФРР.

У 1922 р. на засіданнях політбюро ЦК КП(б)У систематично розглядалися питання, пов'язані з розмежуванням повноважень між російськими й українськими наркоматами і відомствами.

У березні 1922 р. з метою уточнення прав і обов'язків УСРР у її відносинах з РСФРР була створена спеціальна комісія з членів ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У.

Вона провела ряд засідань, розробила кілька угод щодо окремих наркоматів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота з підручником.	\|	У травні 1925 р. IX Всеукраїнський з'їзд рад затвердив новий текст Конституції УСРР.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.

Спробою захистити суверенні права республік було запрова­дження республіканського представництва у вищих органах влади РСФРР.

Спробою захистити суверенні права республік було запровадження республіканського представництва у вищих органах влади РСФРР.