МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ЛЕКЦИЯ 14Державний кредит. Споживчий кредит. Цей кредит надається фізичним та юридичним особам на споживчі цілі. Об’єктомцієї форми кредиту є товари тривалого користування (меблі, холодильники, пральні машини, автомобілі тощо). Різновидом споживчого кредиту є надання приватним особам довгострокових позичок на будівництво приватного житла, на придбання майна молодим сім’ям, на здобуття вищої освіти тощо. Державний кредит – система економічних відносин між державою в особі її органів влади чи управління, з одного боку, та фізичними і юридичними особами – з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант. Найпоширенішою формою державного кредиту є така, за якої держава є позичальником грошових засобів, значно рідше держава виступає кредитором. У певних випадках держава виступає гарантом,тобто бере на себе відповідальність за погашення позики. Якщо боржник своєчасно виконує свої боргові зобов’язання перед кредитором, гарант не несе ніяких витрат. У випадку ж невиконання позичальником своїх боргових зобов’язань держава покриває їх із своїх централізованих грошових фондів. 5. Міжнародний кредит. Міжнародний кредит – це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. Ознакою цього кредиту є належність кредитора і позичальника до різних країн. Його суб’єктамиє держава (в особі центрального банку, скарбниць або міністерства фінансів), банки, міжнародні фінансові організації, корпорації, фірми, фізичні особи. Об’єктомміжнародного кредитування є передача на певний строк, як правило з виплатою процентів валютних ресурсів. Кредиторами і позичальникамиможуть бути міжнародні організації – МВФ, МБРР та ін. Функції кредиту: 1. Перерозподільча– кредит забезпечує акумуляцію тимчасово вільних грошових ресурсів домогосподарств, підприємницького та державного сектору, які перерозподіляються на користь тих суб’єктів, які мають тимчасову потребу їх використання. 2. Емісійна функціявиявляється у створенні нових платіжних засобів кредитними установами. 3. Контрольна функціяполягає в тому, щов процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб’єктів кредитної угоди. 4. Стимулююча функція– можливість вкласти вільні кошти у позики, що приносять дохід, стимулює кредитора прискорювати оборот свого капіталу. 5. Регулююча – кредит виступає важливим засобом державного регулювання економіки.
6. Кредитна система та її структура Кредитна система – це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування, а також сукупність кредитно-фінансових установ, які реалізують ці кредитні відносини. Через кредитну систему реалізується сутність та функції кредиту.
Структура кредитно-фінансових установ: 1. Центральний банк. 2. Банківські установи: • комерційні банки; • інвестиційні банки; • ощадні банки; • іпотечні банки; • інноваційні банки; • зовнішньоторговельні банки тощо; 3. Небанківські кредитно-фінансові установи: • інвестиційні компанії; • страхові компанії; • пенсійні та інші фонди тощо.
Центральний банк – це державна установа, яка є головною ланкою кредитної системи. Його ще називають банком банків, виходячи із завдань та функцій, які він виконує. Функції центрального банку: — розробка та реалізація грошово-кредитної політики; — емісія готівкових та безготівкових грошей; — зберігання золотовалютних резервів країни; — акумуляція та зберігання касових резервів комерційних банків; — кредитування комерційних банків у період економічних труднощів; — виконання кредитних та розрахункових операцій на потребу уряду. Головне завдання центрального банку – управління емісійною, розрахунковою та кредитною діяльністю. Центральним банком України є Національний банк України (НБУ), утворений 20 березня 1991 р. Загальна кількість працюючих в системі Національного банку понад 13 тисяч чоловік, у тому числі в центральному апараті 800 чоловік. Комерційні банки– кредитні установи, що здійснюють банківські операції для підприємств, установ і населення за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Функції комерційних банків: — ведення поточних рахунків; — акумуляція строкових депозитів вкладників; — видача грошових засобів з рахунків; — перерахування з одного рахунка на інший; — надання кредитів, купівля-продаж цінних паперів та ін. Свої функції комерційний банк виконує через операції:
Рис. 14.5. Структура операцій комерційних банків
Інвестиційний банкзалучає довгостроковий позичковий капітал і надає його в розпорядження позичальникам через випуск облігацій та інших видів боргових зобов’язань. Ощадні банки – фінансові установи, що спеціалізуються на обслуговуванні населення, залученні грошових заощаджень громадян, наданні кредитів та інших банківських послуг. Іпотечний банк – банк, що спеціалізується на наданні довгострокових кредитів під заставу нерухомого майна (землі, будівель тощо) та випуску заставних листів, забезпечених нерухомістю. Інноваційний банкспеціалізується на фінансуванні та кредитуванні інноваційних проектів. Зовнішньоторговельний банкздійснює операції з кредитування експорту та імпорту за зовнішньоторговельними розрахунками. До складу кредитної системи входять і небанківські фінансові інститути. Страхові компаніїздійснюють акумуляцію грошових засобів у специфічній формі – шляхом продажу страхового захисту, який засвідчується страховим полісом (договором, свідоцтвом). Отримані страхові премії страхові компанії вкладають у державні та приватні цінні папери. Пенсійні фонди – акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків та нарахувань. Вони формуються як приватними підприємствами, так і державними органами.
Крім національних кредитних інститутів, існують і міждержавні. Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна валютно-кредитна організація, що регулює міждержавні валютно-кредитні відносини. МВФ – спеціалізована установа ООН. Членом МВФ може бути тільки країна – член ООН. Штаб-квартира МВФ – у Вашингтоні. Членами МВФ є понад 150 країн світу. Його капітал перевищує 120 млрд. дол. США. Світовий банк – міжнародний інвестиційний інститут, створений одночасно із МВФ. Мета Світового банку – сприяння економічному та соціальному розвитку країн світу. До складу Світового банку входять: МБРР, Міжнародна фінансова корпорація (МФК) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Банк міжнародних розрахунків(БMP)об’єднує частину фінансових ресурсів центральних банків 30 країн, здійснює для них комерційні операції та бере участь в організації міжнародного валютного співробітництва. Створений у 1930 році (м. Базель, Швейцарія). БМР виконує функції об’єднуючого центрального банку для більшості національних центральних банків Європейських країн, Канади, Японії та ПАР. Здійснюючи грошово-кредитну політику, центральний банк має враховувати взаємодію всіх ланок кредитної системи.
Читайте також:
|
||||||||
|