Передумови утворення Київської Русі

ІІ міні-модуль

І міні-модуль

Гіпотези походження Київської Русі:

Концепція норманізму (XVIII ст., Г.Байєр, Г.Міллер)

а) Свідчення Нестора Літописця; [Див. Додаток 1]

б) Русь отримала назву від «Руотси». Так у сер.ХІ ст. Фіни називали шведів;

в) більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження – Карл, Інегельд, Фарлоф;

г) візантійський імператор Костянтин Багрянородний у своїй книзі «Про управління імперією» (бл.950) наводить як слов’янські, так і руські назви дніровських порогів. Більшість руських назв мають давньонормандське походження;

д) ісламські географи та мандрівники ІХ-Х ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов’ян».

Концепція антинорманізму ( М.Ломоносов)

а) Назва «Русь» слов’янського походження, оскільки тісно пов’язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;

б) жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо в Скандинавії і про нього не згадує жодне давньонормандське джерело (саги);

в) один із найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг (бл.840-880) чітко називає русів слов’янським племенем;

г) археологічні матеріали із міст та торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязького чинника».

Західний дослідник Г.Штокль: «Перша руська держава середньовіччя виросла з поєднаня багатьох елементів. Варяги були лише елементом серед багатьох, однією історичною силою серед інших. Руська історія тільки через варягів є така сама фікція, як руська історія без варягів».

Хозарська концепція (О.Пріцак).

Отже,як кожен патріот я вважаю що концепція анти норманізму більш правдива хоча и в концепції норманізму є вісомі докази.

Економічні передумови	Внутрішньополітичні передумови	Зовнішньополітичні передумови
Перетворення Подніпров’я в господарчий та економічний центр Руської Землі. Розвиток землеробства, ремесла, поширеня внутрішньої (при зберіганні натурального господарства) і зовнішньої (шлях «із варяг у греки») торгівлі. Виникнення і розбудова міст (Київ, Чернігів, Новгород, Іскоростень). Варяги називали Русь «Гардарикою» - країною міст.	Розвиток феодальних відносин, утворення класового суспільства, поширення соціальних протиріч вимагало сильної державної влади, законодавства і військової сили, які б захищали інтереси пануючих верств суспільства.	Боротьба з Візантією, кочівниками, варязькими племенами вимагала від князів створення міцної держави ( війська, флоту, будівництва фортець та інше).

До утворення Київської Русі у східних слов’ян існувало 14 племінних об’єднань (Згадайте, які племінні об’єднання існували до утворення Русі). VI-VIII століття – період еволюції союзів слов’янських племен у протодержавні утворення – племінні князівства, серед яких провідне місце посіли поляни з їхнім центром у місті Києві. [Див. Додаток 2]

Чому заснування Києва стало значною подією в процесі політичної консолідації полянського міжплемінного союзу?

Розвиток землеробства, ремесла, поширеня внутрішньої (при зберіганні натурального господарства) і зовнішньої
Розвиток феодальних відносин, утворення класового суспільства
створення міцної держави ( війська, флоту, будівництва фортець та інше)

Внаслідок цього в VІІІ – сер.ІХ століття в Середньому Подніпров’ї сформувалося державне об’єднання – Руська Земля, яке фундатором Київської Русі.

Київсько Русь – ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Протягом ІХ – ХІІІ століть влада пережила трансформацію:

І етап – Становлення Київської Русі (від Олега до Володимира) – дружинна форма державності: на грунті княжої дружини утворився примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. Дружина виконує не лише роль війська, а й радників.

ІІ етап – Ррзквіт Київської Русі (від Володимира до Ярослава Мудрого) – формується централізована монархія: уся повнота влади зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та бояр ( вихідці із старої племінної аристократії).

ІІІ етап – Феодальна роздрібненість Київської Русі – федеративна монархія або «колективний сюзеренітет».

Отже, розвиток державності Київської Русі відбувся у двох напрямках: від системи управління, що випливала з військової організації, - до цивільних форм правління та від посилення централізму – до централізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2.	\|	Ознаки феодального ладу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.