МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Як і будь-яка наука, педагогіка має свої закони, закономірності, принципи і дидактичні правила їх реалізації.Закони і закономірності в педагогіці Література План Закономірності та принципи навчання ЛЕКЦІЯ 3
1. Закони і закономірності в педагогіці 2. Загальні закономірності та їх роль у раціоналізації уроку 3. Конкретні закономірності — основа проектування уроку 4. Принципи навчання та дидактичні правила їх реалізації
1. Бабаяский Ю.К. Осуществить реформу на научной основе // Сов. педагогика - 1988. —№8. 2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. — К.,1995. 3. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. — К.,1997. 4. Дидактика середньої школи / За ред. М.А. Данилова, М.М. Скаткіна. — М.,1975. 5. Малафіїк І.В. Урок у сучасній школі. - Рівне, 1997. 6. Матіоша І.К. Гуманізація навчання і виховання в сучасній школі. — К.,1995. 7. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. — К.,1986. 8. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К.,1989 9. Фіцула М.М. Педагогіка. — Тернопіль, 1997, 2000. 10. Харламов И.Ф. Педагогика. — М.,1999.
У філософії законом називають необхідне, істотне, об'єктивне відношення, що повторюється. У навчально-виховному процесі діють фундаментальні закони розвитку природи й суспільства, пізнані філософією (закони єдності й боротьби протилежностей, взаємопереходу кількості в якість, заперечення заперечення, закони історичного матеріалізму та загальні економічні закони вартості, собівартості, рентабельності та ін.). Закон єдності і боротьби протилежностей буквально пронизує кожен акт навчально-виховного процесу. Наприклад, співвідношення емоційного й раціонального в навчанні. Не всі вчителі можуть похвалитися врахуванням цієї суперечності, найчастіше можна побачити на уроках забагато раціонального і обмаль емоційного. Майстри педагогічної справи давно довели, що учень повинен вчитися переможно (В.Ф.Шаталов); навчання має бути заняттям радісним (Ш.О.Амонашвілі); дайте дитині пережити щасливу мить — і успіх вам гарантований (В.О.Сухомлинський); принцип емоційності навчання заслуговує на особливу увагу вчителя (В.І.Помагайба). На кожному уроці постійно проявляється інший фундаментальний закон — взаємопереходу кількості в якість. Кількісне зростання обсягу знань із часом приводить до докорінних якісних зрушень розвитку, вихованості учнів. Педагог прогнозує, планує зміни, нарощує темпи та обсяг навчання, виховання і розвитку на основі досягнутого. Головним законом педагогіки є відповідність навчання й освіти рівневі продуктивних сил і виробничих відносин, науково-технічному, соціальному, культурному і духовному прогресу суспільства. У цьому законі, який об'єктивно діяв у всі часи, є дві риси: 1) випереджальний характер освіти порівняно з розвитком суспільства; 2) зворотний зв'язок між станом освіти і виховання та розвитком суспільного прогресу, пріоритетність освіти та виховання.
Читайте також:
|
||||||||
|