Чинник часу

Часто міжнародним корпораціям доводиться приймати рішення в умовах, коли час дуже обмежений. Характер конкуренції на глобальних ринках значно відрізняється від внутрішньої конкуренції насамперед швидкістю змін, що відбуваються. Отже, прийняття рішень має відбуватися з такою швидкістю, щоб виявлення та розв'язання проблеми та використання можливостей відбувалося вчасно. Міжнародні корпорації, яким вдалося швидше прийняти та реалізувати важливі рішення, займають лідируючі позиції на ринку, іншим, які цього не зробили, доводиться відвойовувати собі частку ринку, на якому вже є лідер [14].

Прискорення процесу прийняття рішень досягається в результаті скорочення часу кожного етапу цього процесу, тобто етапів підготовки рішень, їх прийняття та реалізації.

На першому етапі найбільша увага приділяється підвищенню швидкості отримання зовнішньої інформації та руху інформаційних потоків всередині корпорації, що досягається за допомогою удосконалення дії корпоративної комп'ютерної мережі, використання мережі Інтернет, електронної пошти, усунення перепон на шляху інформації з місць (візування, формалістика і т.д.). Обов'язково виділяють проблеми та можливості, які потребують негайного прийняття рішення, обмежують обсяг інформації лише релевантною.

На другому етапі особлива увага приділяється процесам виявлення альтернатив, їх оцінки та вибору. Важливу роль на цьому етапі відіграє синергія всередині колективу, що приймає рішення. Узгоджені дії команди в прийнятті рішення є більш ефективними ніж прийняття рішення однією людиною.

На етапі реалізації рішення прискорення процесів досягається на основі оптимізації процедур залучення всіх необхідних ресурсів та доведення рішень до кожного з виконавців з чіткими вказівками щодо завдань і строків реалізації.

Корпоративна культура

Розходження в культурі країн, де розміщені підрозділи міжнародної корпорації, викликають певні проблеми у комунікаціях та сприйняті того, що приймається та передається в офіційній інформації від головної компанії в підрозділи й у зворотному напрямку. Ці розходження зменшують, формуючи єдину корпоративну культуру [15].

Кожна корпорація має свої цінності, які тією чи іншою мірою приймаються всіма робітниками. Сукупність таких цінностей і створює корпоративну культуру організації. Позитивний ефект від існування корпоративної культури важко виміряти кількісно, але його не варто недооцінювати. Недаремно провідні міжнародні корпорації із створенням кожного нового підрозділу перш за все привносять в нього культуру корпорації. Корпоративна культура дозволяє працівникам прийняти норми і правила компанії, працювати продуктивніше, а разом з тим допомагає їм відчути себе частиною компанії, краще зрозуміти один одного.

Корпоративна культура формується роками від самого початку заснування міжнародної корпорації й складається з безлічі традицій, які були запроваджені тим чи іншим президентом. Наприклад, правило носити білі сорочки та краватки, звертатися по-імені один до одного, повага до кожного співробітника компанії, безплатні автомати з кавою, щира посмішка, увага до клієнта, дисципліна у роботі - все це елементи корпоративної культури.

Для укріплення корпоративної культури міжнародні корпорації практикують часті переміщення персоналу між підрозділами: таким чином вдається розширювати їхній світогляд і виховувати відданість системі цінностей і цілей корпорації. Спрямування спеціалістів з країни базування на керівні посади до підрозділів або навіть встановлення стандартів на підбір та навчання - розповсюджені способи забезпечення лояльності по відношенню до культури корпорації, а не до культури підрозділів. Такий підхід є ефективним навіть при частковому володінні закордонним підприємством.

Комунікаційні обмеження

На прийняття рішень впливають різного роду комунікаційні обмеження, тобто ускладнення спілкування всередині організації. Менеджери одного рівня можуть по-різному сприймати існування та складність проблеми, а також обмеження та альтернативні варіанти щодо її вирішення. У результаті в процесі прийняття рішення виникають складнощі та конфлікти, що призводить до наростання напруження в колективі, втрати цінного часу, а іноді и коштів. Втім, ці проблеми можуть бути вирішені шляхом конструктивного діалогу. Комунікації є дуже важливими в будь-якій організації, особливо в міжнародній корпорації, де персонал має культурні, ціннісні та інші відмінності.

Комунікаційні обмеження виникають також через мовні перешкоди, які з'являються між підрозділами, розміщеними в різних країнах. Не завжди вдається досягти повного взаєморозуміння між носіями різних мов. Для подолання комунікативних обмежень в міжнародних корпораціях впроваджують єдиний мовний простір. Наприклад, новим керівництвом найбільшого німецького комерційного банку Deutsche Bank було прийняття рішення про те, що робочою мовою банку стане англійська.

Комунікації є дуже важливими на етапі реалізації рішення, коли воно доводиться до виконавців. Від того, як зрозуміють виконавці зміст рішення, наскільки вони з ним згодні, мають бажання його виконувати, залежить весь процес прийняття рішень.

Комунікації у зворотному напрямку - від підлеглих до керівників - також мають бути розвинутими, оскільки саме так відбувається збирання найважливішої внутрішньої інформації, яка є основою для прийняття рішень. Результатом недостатнього або неналежного спілкування керівників з персоналом є невчасне виявлення проблем або можливостей.

Більшість міжнародних корпорацій мають свою внутрішню корпоративну пресу. Вона допомагає контролювати внутрішні комунікації, сприяє об'єднанню трудового колективу, який працює в різних регіонах, слугує засобом зворотного зв'язку. Внутрішнє корпоративне видання є головним провідником інформації, що контролюється керівництвом і дозволяє знайомити корпоративного читача з головними особами компанії, її поточними завданнями, ідеологією, філософією. Разом з тим внутрішня корпоративна преса має недолік, який перешкоджає її потенційному розвитку - складність визначення кінцевого ефекту.

Масштаби негативних наслідків

У процесі вибору рішення з альтернативних варіантів необхідно враховувати можливі негативні наслідки від прийняття даного рішення. Іноді поставлені перед організацією цілі можуть бути прямо протилежними, тобто досягнення однієї з них відбувається на шкоду іншій. Прикладом протилежних цілей є зменшення затрат та підвищення якості продукції; зростання зарплати та зниження ціни; скорочення робочих місць і соціальна стабільність та ін. Таким чином, процес прийняття рішень ускладнюється пошуком компромісу між протилежними цілями. Цей компроміс має бути досягнутий таким чином, щоб сукупні позитивні наслідки від прийняття рішення перевищили негативні. При цьому існують негативні наслідки, які є неприйнятними для організації (порушення етичних норм, діючого законодавства та ін.), тому вони є обмеженням у прийнятті даного рішення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Людський чинник	\|	Рівні прийняття рішень у міжнародній корпорації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.