• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 8. Лідерство.

Зміст лекції.

1. Визначення і сутність лідерства і влади.

2. Визначення і ознаки лідера.

3. Характеристика типів лідерів.

4. Сутність стилів керівництва.

5. Характеристика лідерства по підходу з позиції особистих якостей.

6. Характеристика лідерства по поведінковому підходу.

7. Характеристика лідерства по ситуаційному підходу.

1. Лідерство (англ. leadership) – спроможність впливати на окремі особистості і соціальні групи і спрямовувати їх зусилля на досягнення мети організації.

Влада (англ. аuthority) – можливість реально вплинути на поведінку інших людей. Типи влади:

· Влада примусу (англ. сoercive рower) –

· Влада, що ґрунтується на винагородах (англ. reward рower) –

· Законна влада (англ. legitimate рower) –

· Експертна влада (англ. expert power) –

· Еталонна влада (англ. referent power) –

· Інформаційна влада (англ. information power) –

Вплив – поведінка однієї людини чи групи, що активно діє на поведінку, відчуття і стосунки інших людей.

2. Лідер (англ. leader – вести, керувати) – особистість, яка користується беззастережним авторитетом і повагою у зв'язку зі своїми особистими видатними людськими, інтелектуальними або фаховими якостями.

Основа влади і впливу лідера:

Основні моделі лідера:

Ознаки лідера:

3. Типи лідерів по Л. Кудряшову:

· Регламентатор –

· Колегіал –

· Спринтер –

· Волокитник –

· Максималіст –

· Організатор –

· Об'єктивіст –

Типи лідерів по Р. Вотермену:

· Сторож або «майстерність бездіяльності» –

· Маніпулятор коштами або «гравець з чарками» –

· Будівельник-перетворювач –

Психологічні типи лідерів:

· «Гравець» або «політикан» –

· «Відкритий лідер» –

4.Стиль керівництва – звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих, щоб впливати на них і спонукати їх до досягнення мети організації.

Модель Р. Блейк іД. Моутон «Управлінські ґрати» – діяльність менеджерів різних рангів відбувається в «силовому полі» між горизонтальним вектором «виробництво» і вертикальним вектором «людський фактор» по шкалі:

· 1.1 «песиміст»:

· 1.9 «демократ»:

· 9.1 – «диктатор»:

· 5.5 «маніпулятор»:

· 9.9– «організатор»:

Сполучення 5 «чистих» стилів:

· матеріалізм:

· опортунізм:

· фасадизм:

5. Відповідно до особистісної теорії лідерства Е. Гізелі визначив, що кращі з керівників мають визначений набір рис характеру і розумових здібностей:

Оптимальне поєднання характеристик керівника і особливостей керованої ним групи дозволяє різко підвищити продуктивність колективу. Але в різних ситуаціях ефективні керівники виявляють різні особисті якості, тому людина не стає керівником тільки завдяки тому, що має деякий набір особистих властивостей.

6. Поведінковий підхід створив основу для класифікації стилів керівництва і зосередив свою увагу на поведінки керівника.

Теорія «Х» Ф. Тейлор –

Теорія «Y» Д. МакГрегора –

Теорія «Z» В. Оучі –

7. В основі ситуаційного підходу полягає роль додаткових факторів: потреби, особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги, впливи середовища, наявна інформація. Тому увагу потрібно звертати не лише на керівника і підлеглого, а також на ситуацію у цілому.

ТеоріяФ. Фідлера виявляє 3 фактора, які впливають на поведінку керівника:

Теорія Т. МітчелаіР. Хауса «Шлях-ціль»– поєднання різноманітних стилів дозволить досягти кращих результатів: директивний стиль, чуйне керівництво, керівництво з орієнтацією на виробничі досягнення, керівництво з орієнтацією на участь. Теорія передбачає виконання 3 видів завдань:

Теорія П. Херсі іК. Бланшара «Життєвий цикл»–стилі лідерства залежать від «зрілості» керівників (здатність нести відповідальність, бажання досягти мети, досвід і компетентність). Стилі лідерства:

ТеоріяВ. ВрумаіФ. Йеттона «Ухвалення рішень керівником»:

Тема 9. Управління конфліктами і стресами.

Зміст лекції.

1. Визначення і типи конфліктів.

2. Негативні і позитивні функції конфліктів.

3. Структурні методи і міжособові стилі розв'язання конфліктів.

4. Визначення, типи і причини стресів.

5. Порядок управління стресами.

1. Конфлікт (лат.conflictus – зіткнення)– відсутність згоди між двома або більше сторонами.

Типи конфліктів:

Основні причини конфліктів:

· Розподіл ресурсів між підрозділами організації.

· Взаємозалежність завдань – один працівник або група залежить від виконання завдань іншої особи, групи.

· Різниця в цілях виникає, коли організація стає спеціалізованою (розділяється на самостійні підрозділи).

· Різниця в уявленнях і цінностях – підлеглий вважає, що його думка найкраща, а керівник іншої думки.

· Різниця в поведінці і життєвому досвіді.

· Незадовільні комунікації – причина, наслідки і каталізатор конфлікту.

2. Основні функції конфліктів.

3. Управління конфліктом –процес цілеспрямованої дії на персонал організації в цілях усунення причин, які його породили і приведення поведінки учасників конфлікту у відповідність з нормами взаємовідносин.

Структурні методи розв'язання конфліктів:

Міжособисті стилі розв'язання конфліктів:

4. Стрес (англ. stress – напруга, тиск) – емоційний стан організму, який обумовлений надмірним тиском на особу і згодом здійснює на неї деморалізуючу дію. Типи стресу:

Причини стресу:

· організаційні фактори –

· конфлікт ролей –

· невизначеність ролі в майбутньому –

· обов'язковість –

· постійні зміни –

· взаємовідносини з підлеглими –

· взаємовідносини з колегами –

· ненадійність робочого місця –

· почуття, викликані кар'єрою –

· вплив організації –

· зовнішній вплив –

5. Управління стресами –процес цілеспрямованої дії на персонал організації в цілях адаптації особи до стресової ситуації, усунення джерел стресу і опанування методами їх нейтралізації усім персоналом.

Способи управління стресом:

Стресостійкість менеджера – здатність свідомо протистояти тривалому стресу.

Читайте також:

1. Методи вивчення міжособистісних стосунків в групах.Групові процеси. Поділ членів груп за статусом. Лідерство.
2. Політичне лідерство.
3. Політичні партії. Опозиція. Лобізм. Політична еліта та політичне лідерство.
4. Соціальна - психологічні взаємовідносини у трудовому колективі і лідерство.
5. Тема: Керівництво і лідерство.

Переглядів: 713