Дмитренко Г.А.

д.е.н. професор

Лекція 1. Основи стратегічного менеджменту

Сьогодні література по стратегічному менеджменту у розвинених країнах Заходу і Азії нараховує тисячі найменувань і складається із багатьох томів, зміст яких немає можливості довести до студентів навіть в найкоротшій формі. Але найголовніше полягає в тому, що в детальному викладі моделей світового стратегічного менеджменту взагалі немає сенсу із-за неповторності досвіду, пов'язаного з різними умовами застосування і різною ментальністю населення.

У зв'язку з цим в даній лекції викладається основний термінологічний апарат стратегічного менеджменту, вже досить сталий в світовому менеджменті, необхідний для засвоєння основоположних понять.

Слід відразу обмовитися про те, що в інтерпретації фахівців розвинених країн поняття "менеджмент" асоціюється в першу чергу і головним чином з діяльністю фірми, а стратегічний менеджмент - з діяльністю фірми, у тому числі в рамках корпорації (компаній, конгломератів), які мають в своєму складі з фірм і управлінського персоналу останніх. В той же час намічається тенденція розширення цих понять, розповсюдження стратегічного менеджменту на некомерційні та інші безприбуткові організації.

На даному етапі потрібно дотримуватись загальноприйнятої на Заході термінології, згідно з якою менеджмент розглядається як самостійний вид діяльності, професійно здійснюваної, направленої на досягнення організацією намічених цілей шляхом раціонального використання людських і матеріальних ресурсів. Термін "менеджмент" застосовується лише до управління соціально-економічними процесами, в яких беруть участь люди.

Стратегічний менеджмент (strategic management) – це діяльність зі стратегічного управління, пов'язана з постановкою цілей і завдань організації і з підтримкою ряду взаємин між організацією і оточенням, які дають можливість їй досягти своїх цілей, відповідає її внутрішнім можливостям і дозволяє залишатися сприйнятливою до зовнішніх вимог.

Потреба корпорації і фірми в стратегічному управлінні зростає з безперервним ускладненням підприємницької діяльності, зростанням нестабільності умов цієї діяльності і їх невизначеності в часі.

Здібності до стратегічного управління передбачають наявність п'яти якостей:

- уміння змоделювати ситуацію;

- здатність виявити необхідність змін;

- здатність розробляти стратегію змін;

- здатність використовувати в ході змін надійні методи;

- здатність втілювати стратегію в життя.

Сама ж стратегія (strategy) розглядається як узагальнююча модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і розподілу людських і інших видів ресурсів корпорації (фірми).

По суті стратегія охоплює набір правил для прийняття рішення, якими організація керується в своїй діяльності. У загальному вигляді процес розробки стратегії включає:

- визначення корпоративної місії;

- конкретизацію бачення корпорації і постановку цілей;

- розробку і реалізацію стратегії, направленої на досягнення цілей.

Більш детально процес стратегічного управління з розбиттям на етапи представлений на мал. 1.1.

Як бачимо, весь процес стратегічного менеджменту складається з п'яти етапів, перші чотири з яких можуть коректуватися після реалізації 5-го - оцінки кінцевих результатів діяльності фірми або корпорації.

Рис. 1.1. Процес стратегічного менеджменту

Якщо зважати на те, що кінцеві результати відображають рівень досягнення поставлених на етапі 2 цілей, що виникають з місії організації (етап 1), то очевидно, що систематична оцінка результатів грає роль важеля потужного зворотного зв'язку. Саме цей зв'язок заставляє передивлятися всі етапи процесу стратегічного менеджменту в разі відсутності успіху в досягненні кінцевих результатів.

Нижче розглянемо детальніше вміст всіх етапів, виходячи з теорії і практики розвитку стратегічного менеджменту в країнах Заходу, в першу чергу, США і Японія.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Физические свойства спиртов.	\|	Етап 1. Визначення місії організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.