Наявність коштів на кореспондентському рахунку

Згідно з п. 27.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків – своїх клієнтів у межах залишку коштів на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку клієнту. Подібне кредитування може мати місце у прямих кореспондентських відносинах банків; однак на рівні СЕП НБУ кредитування дебетового сальдо за кореспондентським рахунком не застосовується, що підвищує ліквідність СЕП НБУ та позбавляє НБУ кредитного ризику у відносинах із банками-кореспондентами.

В свою чергу, банки несуть відповідальність перед своїми клієнтами в межах залишків коштів клієнтів на їх рахунках. Консолідовано кошти клієнтів (яким банк відкрив поточні та інші рахунки) знаходяться на кореспондентському рахунку банку, наприклад, відкритому у територіальному управлінні НБУ. НБУ несе зобов’язання списувати ці кошти згідно з розпорядженнями свого кореспондента – банка, якому відкрито цей кореспондентський рахунок. Відповідно, за розпорядженням банку ці кошти можуть бути списані і розміщені в інтересах самого банку та на виконання його власних зобов’язань, наприклад, розміщені у кредити. У випадку, коли ініціюється списання коштів з рахунку клієнта, банк зможе виконати цей платіж зі свого кореспондентського рахунку лише у випадку фактичної наявності на кореспондентському рахунку платіжного ресурсу – коштів. На практиці іноді виникає диспропорція між зобов’язаннями банків щодо платежів клієнтів та наявністю у розпорядженні банків коштів, що обліковуються на кореспондентських рахунках (залишку коштів на кореспондентському рахунку банку не вистарчає для виконання всіх представлених на списання розрахункових документів). У таких випадках банки починають затримувати проходження платежів, чекаючи, коли на кореспондентський рахунок поступлять будь-які кошти і сформується необхідний грошовий залишок – ресурс для здійснення міжбанківських переказів.

З метою попередження виникнення ситуацій затримки платежів у договорах на розрахунково-касове обслуговування передбачається відповідальність банків за прострочення встановлених строків здійснення переказів коштів (про це описано у наступній темі). Крім цього, законодавством для банків встановлено економічні нормативи, які з необхідністю заставляють банк підтримувати свою ліквідність (ці питання розкрито у темі 13 цього курсу).

У будь-якому випадку при здійсненні міжбанківського переказу виключається можливість зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку-отримувача до списання відповідної суми переказу з кореспондентського рахунку банку-платника. З розвитком банківських технологій скорочується інтервал між списанням та зарахуванням коштів, тобто платежі проходять швидше. Однак списання завжди передує зарахуванню; межа скорочення такого часового інтервалу – одночасне списання та зарахування суми переказу в режимі реального часу, за яким списання коштів з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахування коштів на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) виконується одночасно (Глава 7 «Функціонування СЕП у режимі реального часу» Розділу II Інструкції № 320). Поки-що більшість міжбанківських переказів відбувається у так званому файловому режимі (коли між списанням та зарахуванням коштів існує певний часовий інтервал);

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відкриття та використання банками для здійснення міжбанківських переказів кореспондентських рахунків	\|	Цілісність та конфіденційність інформації при здійсненні міжбанківських розрахунків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.