Приватизація земельних ділянок юридичними особами

Можливість передачі земельних ділянок безоплатно у приватну власність передбачена щодо наступних різновидів юридичних осіб:

• садівницьких товариств - ч. 4 ст. 35 ЗКУ. За своєю правовою природою садівницькі товариства (садівничі кооперативи) є обслуговуючими і діють відповідно до ЗУ «Про кооперацію» від 10.07.2003;

• житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів - ч. 1 ст. 41 ЗКУ;

• об´єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) -ч. 2 ст. 42 ЗКУ. Щодо поняття та статусу об´єднання співвласників див. ч. З ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992, ЗУ «Про об´єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001. Доктринально такі об´єднання прийнято називати кондомініумами (що з лат. мови перекладається як «спільна власність», «об´єднання співвласників»). Станом на 01.07.2005 в Україні було зареєстровано 4021 кондомініум, що охоплює лише 2,2 % житлових будинків583. На 01.08.2010 існувало вже 11144 ОСББ584. Зростання помітне, проте загальна цифра є надто малою по відношенню до загальної кількості багатоквартирних будинків.

Проблема. Процедура приватизації земельних ділянок усіма перерахованими вище суб´єктами на даний час на рівні закону не визначена.

В окремих населених пунктах порядок надання земельних ділянок у власність юридичним особам регулюється рішеннями місцевих рад - див., наприклад, Рішення Київради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві» (див. розділ 5 та ін. Порядку). З урахуванням положень ст. 14 Конституції України щодо набуття права власності на землю «виключно відповідно до закону», а також положень ст. 19 Основного закону така правотворчість виглядає сумнівною, проте, наприклад, у м. Києві існує навіть практика приватизації земельних ділянок співвласникам багатоквартирних житлових будинків: див., зокрема, рішення Київради № 713/3288 від 14.07.2005 «Про передачу об´єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НАУКОВЕЦЬ» земельної ділянки для обслуговування та експлуатації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на вул. Костьольній, 15 у Шевченківському районі м. Києва».

Проблема. Проблемним також є питання визначення розмірів прибудинкових земельних ділянок (ділянок багатоквартирних житлових будинків).

На даний час такі розміри визначаються ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» за допомогою показника розрахункової щільності забудови. Між тим, як зазначає О. А. Лагоднюк, необхідно враховувати, що в минулому при забудові використовувалися й інші нормативні документи:

ПиН 1929 «Правила і норми забудови населених місць, проектування і зведення будинків і споруд» від 20.06.1929; СН 41-58 «Правила і норми планування і забудови міст» від 01.12.1958;

СНиП П-К.2-62 «Будівельні норми і правила. Планування і забудова» від 07.05.1966;

СНиП 11-60-75;Норми проектування. Планування і забудова міст, селищ і сільських населених пунктів» від 11.09.1975; СНиП 207.01-89 «Норми проектування. Планування і забудова міст, селищ і сільських населених пунктів» від 13.07.1990.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Містобудівне право - нова галузь у системі українського права	\|	Використання спеціальних моделей відведення земельних ділянок під будівництво (державно-приватне партнерство, індустріальні парки, реконструкція кварталів застарілої забудови).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.