• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема: Гіпотези в експериментальному дослідженні

План:

1. Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки;

2. Види гіпотез у психологічному дослідженні;

3. Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези;

4. Експериментальна гіпотеза та її особливості;

5. Експериментальні та статистичні гіпотези; 0-гіпотеза;

6. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез; асиметрія висновків на основі експериментальних результатів.

Рекомендована література:

Основна:

1. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2003. — 120 с.

Додаткова:

1.Айвазян С. А., Мхитарян В. С. Прикладная статистика й основьі зконо-

метрики. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 1022 с.

2.АндрееваГ. М. Социальная психология. — М.: Аспект Пресе, 2000. — 375 с.

3.Артемьева Е. Ю., Мартьтов Е. М. Вероятностньїе методьі в психоло-

гии. — М.: Изд-во МГУ, 1975. — 206 с.

4.Гласс ДУК. , СтенлиДж. Статистические методьі в педагогике й психоло-

гии. — М.: Прогресе, 1976.

5.Готтсданкер Р. ОсновьІ психологического зксперимента. — М.: Изд-во

МГУ, 1982. —С. 217-265.

6.Дзуки 3. Введение в методологию социально-психологического исследо-

вания: Курс лекций. — Милан; Новосибирск, 1997. — 54 с.

7.Дружинин В. Н. Зкспериментальная психология. —СПб.: Питер, 2000. —

С. 11-24.

8.КзмпбеллД. Модели зкспериментов в социальной психологии й приклад-

ньіх исследованиях. — СПб.: Соц.-психол. центр, 1996. — 392 с.

9.Корнилова Т. В. Введение в психологический зксперимент. — 2-е изд. —

М.: Изд-во МГУ; Изд-во ЧеРо, 2001. —С. 80-98, 123-131.

10.Поппер К. Логика й рост научного знання: Избр. работьі. — М.: Наука,

1983.—605с.

11.Фресс П. Зкспериментальньїй метод // Зкспериментальная психология /

Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже: Вьга. 1-2. — М.: Прогресе, 1966. —

С. 99-119.

12.ХьеллЛ., ЗиглерД. Теории личности. — СПб.: Питер Ком, 1998. —608с.

1.Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки.

Будь-яка теоріяє внутрішньо несуперечною системою знань про частину дійсності й містить такі основні компоненти:

• емпіричні факти й закономірності;

• систему аксіом, постулатів, гіпотез, які описують об'єкт теорії;

• правила логічного виведення, які прийняті в даній теорії — логі­ку теорії;

• основні теоретичні знання — множину тверджень, виведених із
системи аксіом за логікою теорії на основі інтерпретації емпіричних
фактів.

Теорії не тільки описують реальність, а й прогнозують певні яви­ща дійсності. Точність і широта прогнозу визначають цінність теорії [9; Ю].

У разі "дефіциту" знання для пояснення фактів дійсності виника­ють проблеми, постановка яких веде до формулювання гіпотези щодо можливості її розв'язання.

Гіпотеза (від грец. — припущення; те, що лягає в осно­ву) — це наукове твердження, правдивість чи хибність якого невідо­мі, але можуть бути перевірені в досліді емпіричним шляхом. Як за­уважує Д. Кемпбелл, гіпотеза є ланкою, що пов'язує "світ теорій" і "світ емпірій" [8].

З точки зору можливості їхньої емпіричної перевірки виокремлю­ють такі види теорії:

· теорії нижнього рівня, прямо пов'язані з емпірією (як говорять,
максимально навантажені емпірично), істинність яких можна переві­рити безпосередньо; наприклад, аналіз динаміки малих груп є можливим тільки на основі емпірично виокремлених їх відмінностей від ін­ших соціальних спільнот;

· теорії середнього рівня, які не безпосередньо відносяться з емпі­рією, а дозволяють висувати гіпотетичні твердження, доступні емпі­
ричній перевірці, наприклад теорія поля; згідно з цією теорією "квазі-
потреби" і, відповідно, "системи напружень", що виникають, обумов­
люють поведінку особистості (відомий фільм К. Левіна про дівчин­
ку Ханну, яка втомилася і намагалася сісти відпочити на камінь, який
її дуже зацікавив, і вона хотіла його оглянути; в результаті дві квазі-
потреби — бажання сісти на камінь і бажання оглянути його — при­
звели до того, що дівчинка "дзиґою" крутилася навколо каменя); у
цьому випадку висунуті в теорії конструкти ("квазіпотреби", "систе­
ми напружень") можуть служити поясненням інших емпіричних зако­
номірностей (наприклад, ефекту Зейгарнік — "перерваної дії");

· теорії верхнього рівня, які безпосередньо не висувають емпірично
навантажених гіпотез; поняття в цих теоріях мають максимальний
ступінь узагальненості, або, інакше кажучи, статус категорій; на їхній
основі можлива розробка теорій середнього рівня, які, в свою чергу,
забезпечують можливість емпіричного доведення (наприклад, теорія
діяльності О. Леонтьєва конкретизується в теоріях середнього рівня,
в яких уточнюється, про які види діяльності йдеться (праця, навчання,
гра), тим самим забезпечується можливість конкретного емпіричного
дослідження) [10].

При створенні теорії можуть бути використані індуктивний і дедук­тивний методи. Індуктивний методпередбачає рух від часткового до загального, від фактів до теорії, коли загальне теоретичне знання ви­водиться, виходячи із закономірностей, які були отримані в одинич­них випадках. Е. Дзукі зауважує, що поняття, які були виведені індук­тивним шляхом, у строгому розумінні є недоведеними, оскільки недоведеним є саме положення про те, що можна робити універсальні (за­гальні) положення, виходячи з окремих і часткових тверджень. Дослідниця стверджує у зв'язку з цим, що закон, який був отриманий за допомогою індукції, насправді є хорошою гіпотезою, яку потрібно перевірити у якомога більшій кількості експериментів [6].

Згідно з дедуктивним методом гіпотеза, навпаки, є загальним твердженням, яке потім підлягає емпіричній перевірці, коли спочатку дослідник формулює певні постулати, а потім збирає дані з метою пе­ревірки цих гіпотез. Обидва ці методи доповнюють один одного і ви­користовуються взаємопов'язане [6; 11].

Рис. 2.Зв'язок між теорією й експериментом(за Макбарні)

На схемі, наведеній на рис. 2, із блоку "реальний світ" виходять дві стрілки.

Стрілка, спрямована праворуч, позначає процес розробки певної теорії. Потім за допомогою логічного дедуктивного методу робиться прогноз. Стрілка, що виходить з блоку "реальний світ" і спрямована ліворуч, позначає проведення експерименту, результатом якого є отримання емпіричних даних. Останнім етапом є порівняння результатів експерименту і теоретичного прогнозу. Якщо між ними існує відповідність, говорять, що теорію можна підтвердити. Інакше теорія визнається недійсною.

Якщо теорія підтверджується, на її основі можна робити нові прог­нози, які також можуть бути перевірені в експерименті.

Якщо ж теорія не підтверджується, існують дві можливості: або те­орію слід модифікувати для пояснення нових даних, або модифікува­ти слід експеримент із метою більш прискіпливої перевірки теорії. У всякому разі після того як на основі результатів експерименту зробле­но висновки, необхідно (згідно з рис. 2) повернутися до блоку "реаль­ний світ" і вирішити, що необхідно модифікувати — теорію, експери­мент або те й інше.

Стрілка, що веде від блоку "висновки" до блоку "реальний світ", позначає факт неперервності процесу наукового пізнання дійсності. Адже насправді окремий експеримент не дозволяє дати остаточну від­повідь на всі запитання, що поставлені науковою проблемою. Учені безперервно формулюють теорії, які пояснюють явища реального сві­ту, і постійно проводять експерименти, щоб перевірити ці теорії [6].

Читайте також:

1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. В історико-педагогічному дослідженні
5. Вибір таких методів навчання, які забезпечують самостійність учнів у дослідженні ними літературних явищ.
6. Вимір у соціологічному дослідженні.
7. Гіпотези, які не відхиляються в експерименті, перетворюються на компоненти теоретичного знання про реальність: факти, закономір­ності, закони.
8. Деякі гіпотези щодо механізму замикання тимчасового зв’язку.
9. Космогонічні гіпотези Канта та Лапласа.
10. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
11. Лекція 3.Тема: Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища.
12. Лекція 4. ТЕМА: Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроорганізми

Переглядів: 915