Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.

Тема 1.5. Основи вчення про віруси.

Вплив біологічних факторів та форми їх співжиття. Антибіотики, пробіотики, фітонциди, бактеріофаги, їх значення та застосування.

Самостійне вивчення.

На мікроорганізм впливають біологічні фактори: мікробні асоціації, антибіотики, пробіотики, фітонциди і бактеріофаги.

Між групами мікроорганізмів кидають певні взаємини.

Мікробні асоціації – скупчення мікроорганізмів.

Антибіотики ( проти життя) – хімічні речовини , що виділяються деякими мікроорганізмами і здатні пригнічувати ріст і розвиток інших мікробів. Широке застосування антибіотиків призводить до утворення антибіотикостійких штамів збудників інфекційних хвороб.

Пробіотики – штучно одержані речовини мають властивості антибіотиків. Фітонциди – бактерицидні речовини рослин ( цибуля, часник).Бактеріофаги ( бактерія пожирачі) специфічний субмікропічний агент, здатний розчиняти ( лізувати) мікробні клітини, має властивості вірусів.

Мікроби продуценти ферментів і вітамінів у кишечнику тварин.

Протягом віків виробився такий механізм взаємодії певних видів мікроорганізмів з макроорганізмами, що не завдає шкоди і навіть є корисним для життєдіяльності обох. Такі мікроорганізми названі нормальною (фізіологічною) мікрофлорою.Нормальна мікрофлора забезпечує перетравлення целюлози (особливо в рубці жуйних тварин), пригнічує розмноження багатьох патогенних видів, забезпечує формування на належному рівні захисних структур, є додатковим джерелом надходження повноцінного білка, вітамінів, ферментів тощо. Порушення у вигляді зміни кількості чи якісного складу нормальної мікрофлори супроводжується появою ознак захворювання (дисбактеріоз). Проте крім нормальної мікрофлори в організмі тварин можуть виявлятися й інші види, зокрема патогенні, джерелами яких можуть бути вода, корм, повітря, ґрунт, хворі тварини і люди.

1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.

2.Фільтрація . Суперцентрифугування.

3. Внутрішньоклітинні тільця-включення (елементарні тільця), їх діагностичне значення.

4. Культивування і резистентність вірусів. Патогенні властивості вірусів.

5. Інтерферон і противірусний імунітет.

6. Діагностика вірусних хвороб.

Вірусологія— наука про віруси. Віруси —внутрішньоклітинні паразити.

Основними ознаками вірусів, що відрізняють їх від відомих мікроорганізмів, зокрема бактерій, є:

віруси — надзвичайно дрібні істоти. Розмір вірусів коливається в межах 18 - 300 нм, тобто вони у сотні разів менші за бактерії, завдяки чому фільтруються крізь бактерійні фільтри (звідси назва — «фільтрівний вірус»);

віруси не мають клітинної будови (у них відсутні ядро, цитоплазма та ін.);

віруси не ростуть на штучних живильних

віруси містять лише одну нуклеїнову кислоту — ДНК або РНК;

у вірусів відсутні процеси асиміляції та дисиміляції;

віруси є абсолютними внутрішньоклітинними паразитами (здатні розмножуватись лише у живих клітинах).

Для вірусів характерні дві форми існування: внутрішньоклітинна (комплекс вірус — клітина) та позаклітинна, яка є неактивною.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.	\|	Самостійне вивчення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.