З’ясування сутності релігії неможливо без пояснення її будови, її структури. Релігія, як багатогранне явище, складається з багатьох елементів, що становлять її структуру: зовнішню і внутрішню. Зовнішня структура релігії включає в себе релігійні уявлення, релігійні настрої та релігійні дії. Релігійні уявлення – це комплекс ідей і образів, які пов’язані з вірою у надприродне. В них сили, що панують над людьми, мають ірраціональний характер. Вони зафіксовані в міфах, легендах, догматах віровчення, змісті священних книг, молитвах, теоріях і концепціях. Релігійні уявлення становлять основу релігійної свідомості, в якій виділяють два рівні: Буденний рівень релігійної свідомості формується стихійно, на основі світобачення простих віруючих, погляди яких відмінні від поглядів богослова або священнослужителя. Вони загальні, аморфні, фрагментарні, розрізнені. Теоретичний рівень релігійної свідомості формують свідомо і цілеспрямовано ідеологи певної релігії, які подають своє віровчення в узагальненому, систематизованому, узгодженому, тобто “теоретичному” вигляді – богослов’ї (теології). Богослов’я виступає як доказова, послідовна, струнка система догматів. Завершений вигляд цей рівень свідомості знаходить у релігійній літературі. Релігійні настрої – це ті почуття, які викликає у людини віра. Вони з’являються в процесі осмислення релігійною людиною світу та особистого буття і завжди спрямовані на надприродне. Релігійні дії, їх основою є культ - система обрядів, ритуалів, звичаїв, за допомогою яких людина звертається до надприродного (дякує, шанує, прославляє), намагається змінити ставлення до себе. До цієї зовнішньої, практичної сторони релігії належать релігійні свята, моління, богослужіння, пости, а також матеріальні предмети, необхідні для здійснення цих обрядів, храми, ікони, предмети культу. Всі ці компоненти присутні в кожній релігії, але їх співвідношення в різних релігіях неоднакове. У стародавніх релігіях культ займає домінуюче положення. У православних та католиків йому відводиться більше місця, ніж у протестантизмі, де головна увага приділяється релігійним ідеям. Внутрішня структура релігії має два елементи: релігійна картина світу і релігійна наука життя. Релігійна картина світу – це, по суті, відповідь на питання: “Хто, коли, як створив наш світ, яка його будова і призначення?” Кожна релігія дає відповідь на ці питання, але кожна змальовує її по-різному. Наприклад, в християнстві та іудаїзмі картина світу співпадає, оскільки змальована в одному священному джерелі – Старому Заповіті (П’ятикнижжя Мойсеєве, кн.1 “Буття”). Релігійна наука життя – це відповідь на питання: “Як треба жити і як треба вірити?”. Для багатьох народів релігія є певним способом життя, оскільки фіксує певні релігійні і моральні норми.