МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Норми і нормативи у плануванні витрат
Забезпечити ефективне функціонування противитратного механізму в сільськогосподарських підприємствах неможливо без створення науково обґрунтованої нормативної бази. Вона охоплює сукупність трудових, матеріальних і фінансових норм і нормативів[1], різних за рівнем деталізації, порядок і методи їх розроблення і використання в процесі планово-економічних та інших розрахунків. Розрізняють такі групи норм: q норми використання основних виробничих фондів; q норми використання оборотних засобів (сировини, матеріалів); q норми затрат праці та трудомісткості продукції (норми виробітку, норми використання робочого часу); q норми організації виробничих процесів (витрат часу на ремонт машин, створення запасів сировини, матеріалів); q норми якості продукції (вміст корисної речовини в продукті, показники надійності й довговічності); q питомі капіталовкладення, норми окупності капітальних вкладень; q норми витрат виробництва та обігу, норми рентабельності. Науковими закладами проведено роботу з обґрунтування й удосконалення нормативної бази сільського господарства. Так, для землеробства розроблені норми витрат мінеральних добрив, хімічних і біологічних засобів захисту рослин, а для тваринництва норми витрат кормів на 1 голову тварин чи одиницю продукції, нормативи страхових запасів кормів, норми витрат на медикаменти і засобів для дезинфекції. У галузі механізації встановлені нормативи потреби в тракторах і сільськогосподарських машинах, витрат на технічне обслуговування, ремонт і зберігання техніки, змінний, денний і річний виробіток. Більшість із цих норм і нормативів усереднено для великої сукупності господарств, тому їх застосовують для управління економікою на державному та регіональному рівнях. На сільськогосподарських підприємствах використовують переважно норми виробітку та обслуговування, тарифні ставки і посадові оклади, норми витрат палива і мастила для роботи тракторів, комбайнів, автомобілів, норми використання пестицидів, норми внесення органічних і мінеральних добрив, норми годівлі тварин, амортизаційних відрахувань, страхових платежів і т. д. Зазначені норми є недостатньо узгодженими між собою складовими елементами нормативної бази господарства. До того ж використання первинних норм витрат робить досить трудомістким процес планування й ускладнює оперативний контроль за роботою трудових колективів. Виходячи з цього в планово-економічній роботі підприємств доцільними слід вважати розробку і використання укрупнених нормативів прямих витрат на виробництво продукції. Останні базуються на прийнятій у господарстві технології вирощування сільськогосподарських культур, утримання поголів’я худоби і первинних елементах нормативної бази (нормах виробітку, обслуговування поголів’я, внесення добрив, висіву насіння, витрат кормів, палива тощо). Укрупнені нормативи прямих витрат розробляють відповідно до природних, організаційних і економічних умов конкретного господарства та його виробничих підрозділів. Використання їх протягом тривалого періоду (35 років) з корегуванням відповідно до зміни нормоутворювальних факторів дає змогу обґрунтувати планові показники на основі не первинних норм, а попередньо розроблених нормативів, які виступають з’єднувальною ланкою між первинними нормами і плановими показниками. Завдяки цьому істотно знижується трудомісткість і підвищується обґрунтованість планових розрахунків. Процес визначення планових показників на основі системи взаємно узгоджених нормативів називається нормативним плануванням. У більшості господарств прямі витрати з рослинництва планують на підставі технологічних карт чи попередньо розроблених згідно з ними укрупнених нормативів. Поряд з цим визначають планові прямі витрати за їх середньою величиною за попередні роки, скорегувавши їх на зміну цін стосовно матеріальних ресурсів і послуг та виучивши непродуктивні витрати. Основним плановим документом при обґрунтуванні нормативів прямих витрат у рослинництві з праці, її оплати, витрат палива і мастильних матеріалів, з робіт і послуг вантажного автомобільного транспорту, живої тяглової сили, електропостачання тощо є технологічні карти. Використання їх протягом тривалого періоду в майже незмінній формі сприяло виробленню належних навичок їх складання. Перевага технологічних карт полягає також у їхній простоті, доступності користування для рядових виконавців планів. Укрупнені нормативи у тваринництві розраховують за такими статтями прямих витрат: витрати праці (людино-годин); оплата праці за тарифом і всього (грн.); корми (ц кормових одиниць) і сума (грн.); роботи і послуги обсяги робіт і їх вартість (автотранспорт, тонно-кілометри і грн.); транспортні роботи на тракторній тязі (тонно-кілометри чи умовні еталонні гектари і грн.); жива тяглова сила (коне-дні і грн.); електропостачання (кВт·год і грн.); водопостачання (м3 води і грн.); теплопостачання (Гкал і грн.); амортизаційні відрахування (грн.); ремонти (грн.); витрати медикаментів і засобів дезінфекції (грн.); страхові платежі (грн.); інші прямі витрати (грн.). Нормативи прямих витрат розраховують за кожною виробничою групою тварин на 1 голову тварин (100 голів птиці) та на одиницю продукції. При цьому нормативи встановлюють на середньорічну голову, на строк перебування тварин у даній виробничій групі чи вирощування. Наприклад, у птахорадгоспі «Семипілківський» Київської області укрупнені нормативи прямих витрат у птахівництві розраховують на 100 голів вирощування ремонтних курчат, які господарство постачає птахофабрикам у 120-денному віці. Як у рослинництві, так і у тваринництві нормативи диференціюють за типами технології виробництва. Так, у рослинництві виділяють інтенсивні й традиційні технології, вирощування культур в умовах зрошення й на богарних землях, у тваринництві нормативи диференціюють за рівнями механізації виробничих процесів, продуктивності худоби, типами утримання.
Читайте також:
|
||||||||
|