Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 7. Соціально-політична структура суспільства

План

1. Суспільні групи як суб’єкти політики.

2. Підходи до соціальної структури на рівні великих груп. (СРС)

3. Суспільно-політичні організації та рухи, їх функції.

4. Політичні партії.

5. Партійні системи. (СРС)

6. Виборча система. (СРС)

Законодавство:

Конституція України.

Закон України “Про об'єднання громадян” від 16.06.1992р.

Про політичні партії в Україні. Закон України від 05.04.2001.

1. Суспільні групи як суб’єкти політики.

Соціальна структура - сукупність усіх соціальних груп даного суспільства, що певним чином взаємодіють між собою.

Види соціальної диференціації

n горизонтальна– групи, які існують паралельно, не підпорядковуючись одна одній (етноси, демографічні групи, регіональні спільноти тощо);

n вертикальна – формуються внаслідок соціальної нерівності (класи, соціальні верстви тощо).

Соціальні групи розрізняють за суб’єктністю

n Базові (первинні) суб’єкти - (нації, класи, релігійні спільноти тощо) – виникають стихійно, власні інтереси виявляють опосередковано.

n Вторинні суб’єкти– (політичні партії, громадські організації та рухи, групи тиску) – створюються як специфічні інститути здійснення або впливу на неї для захисту інтересів базових суб’єктів.

n Безпосередні суб’єкти– ( владні структури, керівні органи політичних об’єднань) – безпосередня участь у прийнятті та реалізації політичних рішень.

Групи інтересів - свідомо сформовані об’єднання людей на грунті спільних потреб та інтересів, що прагнуть здійснювати вплив на владу заради відображення своїх інтересів у державній політиці.

Ознакигруп інтересів

n добровільність об’єднання

n колективний характер діяльності

n відсутність претензій на здобуття влади

n політична активність, здійснення впливу на політичну владу

Серед груп інтересів виділяють

1. Спілки інтересів – групи асоціативного типу, що створюються заради захисту і реалізації своїх інтересів

Ознаки

n чітка формальна структура

n правовий статус

2. Групи тиску - об’єднання, що безпосередньо зайняті захистом групових інтересів за допомогою активних дій у сфері політики

Ознаки

n підтримують або зривають певні політичні рішення, акції

3. Лобістські об’єднання – формально зареєстровані або тіньові спілки, які допомагають певним групам інтересів розв’язувати їхні проблеми, використовуючи свої зв’язки, минулий чи набутий авторитет у “коридорах влади”

Засоби політичного лобіювання

n виступи в комітетах та комісіях парламенту, розробка законопроектів, особисті зустрічі з законодавцями, переговори

n використання методів “public relations” для формування громадської думки

n організація кампаній тиску з місць

n прямий підкуп посадових осіб

4. Громадські ініціативи – локальні об’єднання, діяльність яких безпосередньо націлена на проведення певних політичних акцій на засадах прямої демократії

Ознаки

n розмиті організаційні форми

n не мають професійного керівництва

n формуються за місцем проживання людей, які зацікавлені у вирішенні певних питань

5. Аномійні групи – тимчасові об’єднання, що виникають несподівано як реакція на певну ситуацію

Ознаки

n короткочасне існування

n виступи дуже емоційні, ірраціональні, можуть мати насильницький характер

6. Латентні (приховані) групи

n клан (кліка)

n мафія

n групи на основі родинно-земляцьких зв’язків

Ресурси, які визначають потенційну впливовість груп інтересів

n легітимність

n значимість конкретної акції групи з точки зору суспільних інтересів, її вплив на суспільну стабільність

n фінансове, організаційне, інформаційне забезпечення групи

n чисельність, мобілізаційна здатність та активність членів

Засоби діяльності груп інтересів

n безпосередня взаємодія з владними структурами:

- забезпечення прямого представництва в правлячій еліті

- контакти між елітами, використання особистих знайомств

- використання лобістів

n опосередковані впливи через партії або громадську думку

n масові дії (протести, непокора, насильство)

3.Суспільно-політичні організації та рухи, їх функції.

Суспільно-політичні організації - масові об’єднання громадян, які виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, упорядковування суспільного життя.

Ознакисуспільно-політичних організацій

n добровільність об¢єднання

n наявність більш-менш чіткої структури

n ієрархічність

n чітко встановлені і зафіксовані в програмних документах форми членства

Типологіясуспільно-політичних організацій

n за кількісним складом - великі і малі;

n за процесом прийняття рішень - централізовані і децентралізовані;

n за розміщенням у політичній системі - формальні і неформальні;

n за сферами діяльності - в економічній сфері, в соціальній сфері (об¢єднання з захисту соціальних прав, об¢єднання соціальних досягнень, групи взаємодопомоги), у сфері науки, культури і релігії, у сфері дозвілля і відпочинку.

Суспільно-політичні рухи - структурно-неоформлені масові об¢єднання громадян і організацій, діяльність яких, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних завдань, після вирішення яких вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації.

Ознакисуспільно-політичних рухів

n виражають інтереси не окремих соціальних верств, а прагнення широких мас до змін;

n учасники руху можуть мати різні ідеологічні орієнтації;

n не ставлять собі за мету завоювання влади, а звільнення від чогось, зміни у свідомості людей та ціннісних системах;

n використовують різноманітні методи та форми діяльності, велику роль в них відіграють емоції учасників руху;

n характеризуються спонтанністю, невизначеністю розвитку.

Типи суспільно-політичних рухів

n за основними носіями - класові, расові, національні, молодіжні;

n за територіальним впливом - регіональні, національні, міжнародні;

n за суспільною вагою - незначні та масові;

n за метою:

- трансформаційні – спрямовані на радикальні зміни у суспільстві;

- реформаційні;

- порятунку – звільнення людей від шляхів, які розцінюються як гріховні;

- альтернативні – спрямовані на зміну самих індивідів, що є учасниками руху.

Функціїсуспільно-політичних організацій та рухів

n висловлюють та формулюють інтереси певних груп чи широких верств населення;

n активізують та інтегрують населення;

n формують нові суспільні цілі та цінності;

n оновлюють політичну систему;

n формують громадську думку.

Моделі взаємодії та захисту групових інтересів

n Клієнтелізм – стосунки, які грунтуються на обміні благами між суб‘єктами (патроном і клієнтом) з неоднаковим суспільним статусом і силою впливу;

n Громадянське суспільство.

Політичні партії.

Політична партія (від лат. рars (partis) – частина, галузь) - спільність людей, об´єднаних ідеологічно та організаційно з метою завоювання, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих суспільних груп, які вони репрезентують.

Етапи становлення політичних партій

► аристократичні угрупування - протопартії античного світу та європейського середньовіччя, найчастіше були тимчасовими об’єднаннями для підтримки певних знатних осіб, сімей;

► політичні клуби - елітарні об’єднання політиків-однодумців чи парламентські фракції (торі, віги; федералісти, республіканці; роялісти, жирондисти);

► масові партії – на їх появу вплинуло: розширення виборчих прав; розвиток робітничого руху.

Функції політичних партій

► Маніфестні:

- представницька і соціалізуюча діяльність;

- організаційна діяльність;

- ідеологічна діяльність;

- владно-кадрова діяльність;

- посередницька діяльність.

► Латентні:

- гарантування привілеїв членам партій та їх прихильникам;

- здійснення можливості суспільного піднесення через партійну машину представникам непривілейованих суспільних груп;

- забезпечення привілеїв для спонсорського бізнесу в разі приходу до влади або проведення лобіювання інтересів цього бізнесу.

Типологія політичних партій

► за політичним темпераментом:

- ліві, центристи, праві.

► за юридичним статусом – легальні, нелегальні;

► за характером внутрішньої субординації – централізовані, децентралізовані;

► за ідеологією – ліберальні, консервативні,

комуністичні тощо;

► за організаційною структурою – масові, кадрові;

► за владним статусом:

- урядові і опозиційні;

- парламентської більшості і парламентської меншості;

► за концепцією американського політолога С. Коена:

- авангардного типу;

- парламентські;

- партії виборців;

- «партії-клуби».

► за способом організаційного оформлення:

- ідеологічні;

- прагматичні;

- харизматично-вождистські.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 6. Політичний процес та духовні компоненти політики.	\|	Тема 8. Політична еліта та лідерство

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.