• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 8. Політична еліта та лідерство

План

Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. Сутність та структура політичної еліти.

Шляхи формування національної політичної еліти. (СРС)

Політичний лідер: сутність і типологія.

1. Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. Сутність та структура політичної еліти.

Еліта - (від франц. еlite – вибрані, кращі) – вищі соціальні групи в системі суспільної ієрархії

Політична еліта - суспільна верства, що здійснює владу, забезпечує збереження та відтворення політичних цінностей і політичної системи загалом, користується певними перевагами свого суспільного становища

Основні напрямки обгрунтування елітарності

n ірраціональний;

n біологічний;

n психологічний;

n функціональний;

n технократичний.

Концепції елітарності ХХ ст.

· Елітаристська модель – існують особливі відособлені еліти, що мають абсолютний вплив на усе суспільство:

- В. Парето – універсальним законом історії є циркуляція еліт “левів” та “лисів”, яка забезпечує рівновагу соціальної системи;

- Р.Міхельс – навіть в самих демократичних організаціях обов’язково виникають олігархічні тенденції (“залізний закон олігархії”).

· Поліархічна, демократична модель – у суспільстві існує велика кількість еліт, взаємопов’язаних і конкуруючих між собою (Р. Даль, Р. Арон).

Структура політичної еліти

n За метою діяльності:

- Правляча політична еліта;

- Опозиція;

- Контреліта – опозиція, що прагне змінити напрям суспільного розвитку, репрезентуючи інші суспільні верстви, іншу ідеологію, ніж правляча еліта.

n За об’ємом владних функцій:

- вища;

- середня;

- нижча.

n За виконуваними функціями:

- правляча;

- адміністративна;

- господарська;

- дипломатична;

- комунікативна;

- ідеологічна.

Основні типи політичних еліт

n За способом формування: відкриті, закриті;

n За способом отримання та збереження влади: легітимні, нелегітимні;

n За ідеологією: ліберальні, консервативні, націоналістичні, соціалістичні.

Гарантії проти деградації політичної еліти

n розподіл влад;

n “прозорість” діяльності;

n політичний плюралізм;

n відкритість для соціальної мобільності;

n чітке дотримання правил та процедур політичного процесу.

3.Політичний лідер: сутність і типологія.

Політичний лідер (від анг. leader – ведучий) особа, що займає перші позиції в політичних структурах

Концепції політичного лідерства

n теорія рис” (Е. Богардус) – феномен лідерства пояснюється видатними якостями особи;

n ситуаційна теорія (Ф. Фідлер) – ситуація “породжує” лідера;

n теорія прихильників (У. Берк) – лідер лише інструмент соціальної групи, організації.

Системи рекрутування лідерів

1. Антрепренерська система

- відкрита;

- висока конкурентність, відкрите суперництво;

- відбір із представників будь-яких суспільних груп;

- важливі особисті якості.

2. Система гільдій

- закрита;

- приховане суперництво;

- відбір лише з представників політичної еліти;

- залежність від посади.

Типологія політичних лідерів

n За способом легітимізації влади (М. Вебер) : традиційний, раціонально-легальний, харизматичний;

n За ставленням до змін у суспільстві: революціонер, реформатор, консерватор;

n За стилем управління: авторитарний, демократичний;

n За моделлю поведінки: лідер-агітатор, лідер-організатор, лідер-теоретик;

n За суспільною вагою: регіональний, національний, міжнародний.

Функції політичних лідерів

n Діагностична – “діагноз” ситуації з погляду своєї позиції чи намічених дій;

n Директивна – визначення напряму дій в інтересах групи, що розв’язуватиме проблемну ситуацію;

n Мобілізуюча – забезпечення підтримки своїх рішень.

Читайте також:

1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
2. Влада, вплив, лідерство
3. Вплив, влада і лідерство
4. Вплив, влада, лідерство
5. Геополітична структура сучасного світу.
6. Держава- політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.
7. За структурою політична культура складається із політичних знань, політичної ідеології та психології, політичного досвіду, норм, традицій, зразків, установок і стереотипів.
8. Зовнішньополітична діяльність
9. Зовнішньополітична діяльність УРСР
10. Зовнішньополітична доктрина СРСР. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
11. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
12. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.

Переглядів: 610