Порядок проведення інвентаризації запасів, продуктів, товарів і тари та визначення її результатів

Порядок проведення інвентаризації товарів і тари визначається розпорядженням керівника підприємства, в якому він вказує дату інвентаризації, склад інвентаризаційної комісії, до якої входять: голова комісії, головний бухгалтер чи інший представник бухгалтерії на правах заступника голови інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальна особа.

До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальні особи, в присутності членів комісії складають товарний (товарно-грошовий) звіт, в якому відображаються всі господарські операції по надходженню та руху матеріальних цінностей чи іншого майна підприємства. До звіту повинні бути прикладені всі документи за звітний період, чи складені реєстри з описом документів і передані голові інвентаризаційної комісії. На кожному документі голова комісії ставить позначку: «До інвентаризації», підписує ці документи і ставить дату. Матеріально-відповідальні особи, до початку проведення інвентаризації, дають розписку, в якій підтверджують, що всі прибуткові та видаткові документи включені до звіту, передані комісії, а цінності на суми, що вказані у звітах матеріально-відповідальних осіб, знаходяться на їх збереженні. Якщо підрозділ здійснює реалізацію товарно-матеріальних цінностей за готівку, то спочатку комісія перевіряє наявність грошової виручки в касі, та показники лічильників касових апаратів на початок і кінець дня, визначається сума виручки від реалізації та звіряється із сумою, вказаною в книзі обліку розрахункових операцій товарів і тари.

Під час інвентаризації господарські операції з придбання та руху виробничих запасів не здійснюються або товари приймаються на відповідальне зберігання.

Матеріальні цінності сортуються, ведеться їх перелік в натурі та запис в інвентаризаційний опис. Кожна сторінка опису підписується всіма членами комісії. В даному документі на кожній сторінці записують загальну суму, порядкові номери та натуральні одиниці (по кількості цифрами та прописом). На останній сторінці опису матеріально-підзвітна особа дає розписку про те, що: «Всі цінності, поіменовані в інвентаризаційному опису, комісією перевірені в моїй присутності правильно, пропуски цінностей відсутні, в зв'язку з чим претензій до членів інвентаризаційної комісії не маю. Всі цінності по фактичній наявності знаходяться на моєму відповідальному зберіганні». Інвентаризаційні описи складаються в трьох примірниках (два з них записує член інвентаризаційної комісії, а один-матеріально-відповідальна особа). Після перевірки записів по кожній сторінці, другий примірник опису бухгалтер передає матеріально-відповідальній особі, а відповідальна особа свій примірник передає членам комісії.

На зіпсовані матеріальні цінності інвентаризаційна комісія складає акт, в якому вказує причини і осіб, що допустили псування цінностей.

Якщо в момент проведення інвентаризації завезені матеріальні цінності, матеріально-відповідальні особи по них складають окремий звіт та інвентаризаційний опис, який підписують всі члени інвентаризаційної комісії.

На кожній сторінці опису прописом проставляють кількість порядкових номерів цінностей записаних на цій сторінці. Після цього оформлений інвентаризаційний перелік здають до бухгалтерії де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості. Внаслідок такого зіставлення може бути виявлено:

1. Відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів.

2. Вартісна оцінка фактичного залишку менша від облікової - нестача.

3. Вартісна оцінка фактичного залишку більша від облікової - надлишок.

Пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей ґрунтуються на таких підходах:

1. Надлишки запасів мають бути включені до балансу із збільшенням доходів підприємства.

2. Взаємний залік нестач і надлишків внаслідок пересортиці може бути здійснений тільки щодо запасів однакового найменування, однієї і тієї самої групи запасів в тотожній кількості та в однієї і тієї ж самої матеріально відповідальної особи

Якщо при взаємному заліку нестач і надлишків внаслідок пересортиці вартість цінностей, що виявились у надлишку, перевищує вартість запасів, яких не вистачає, то цю різницю додають до облікової вартості запасів, що виявились у нестачі, над вартістю надлишкових цінностей (взаємний залік кількісних розбіжностей неприпустимий) розглядають як вартісну нестачу, списують на операційні витрати підприємства з одночасним визнанням доходів по вартості, якщо конкретних винуватців нестачі не встановлено.

Після взаємного заліку внаслідок пересортиці до нестач можуть застосовуватись норми природного убутку тільки при виявлені фактичних нестач.

Після виконання наведеного порядку врегулювання інвентаризаційних розбіжностей нестачі цінностей для відшкодування винними особами оцінюються відповідно до законодавства про обчислення шкоди від розкрадання, нестачі, знищення і псування матеріальних цінностей.

Результати інвентаризації на кухні визначають тільки у вартісній оцінці. При виявленні нестачі розраховують природні втратиза нормами для підприємств харчування.

Результати інвентаризації у цехах напівфабрикатів та кулінарних виробів зазначають у Звіті про рух товарів та сировини.

Після закінчення інвентаризації, перший примірник інвентаризаційного опису передається комісією в бухгалтерію для визначення результатів, а другий залишається у матеріально-відповідальної особи.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства. До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації.

Якщо на час виявлення нестачі виробничих запасів винуватці не встановлені, то вартість такої нестачі відображається на забалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості в доход звітного періоду

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.96р. №116.

Відповідно до цього Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Р3= [ (Бв- А)*Інфл.+ПДВ+Азб]*К,

де, Р3 - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Інфл. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Таблиця 7.7.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Звітність матеріально-відповідальних осіб та облік в місцях зберігання товарів	\|	Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.