Структура і властивості свідомості

У структурі людської свідомості виділяють такі її компоненти:

1. Знання як система відповідних понять;

2. Пізнавальні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява), завдяки яким здійснюється відображення навколишнього світу;

3. самосвідомість як розрізнення суб'єкта і об'єкта (тобто того, що належить "Я" і "не-Я"). Самосвідомість проявляється в пізнавальній, емоційній і вольовій формах.

4. Воля, яка забезпечує цілеутворюючу діяльність людини. Завдяки випереджальному відображенню людина розкриває причинно-наслідкові зв'язки, передбачає майбутнє, ставить перед собою мету, враховує мотиви і приймає вольові рішення. Вносить необхідні корективи, переборює труднощі.

5. Почуття як наявність емоційно-оцінюючих ставлень до цього, що відбувається навколо до інших людей і до себе самого. Ця характеристика свідомості проявляється найбільш виразно в таких моральних почуттях як патріотизм, обов'язок, національна гордість і інші.

Розрізняють низький і високий рівень свідомості. Про низький рівень свідомості говорять тоді, коли людина не достатньо усвідомлює обставини, за яких вона діє і своє ставлення до них. Високий рівень свідомості характеризується тим, що людина розкриває суттєві необхідні зв'язки, керуючись віддаленою і суспільно значущою метою та мотивами і відповідно планує, організує і регулює свої дії.

До властивостей свідомості відносять:

1. Об’єм - певна кiлькiсть зв’язкiв чи переживань, що виникають пiд впливом рiзних подразникiв i знаходяться у свiдомостi у нинiшнiй час, тобто це широта обсягу свiдомiстю навколишньої ситуацiї та власних переживань.

2. Змiст - значення асоцiацiй, що виникають пiд впливом рiзних подразникiв i певний час знаходяться у свiдомостi (змiст думок, переживань та iн.).

3. Неперервнiсть - поєднання переживань минулого, теперiшнього i майбутнього.

4. Яснiсть - наявнiсть чiткого i послiдовного сприймання навколишнього i правильної орiєнтацiї у ньому (усвiдомлення навколишнього середовища, мiсця, часу та iн.), наявнiсть самосвiдомостi зi збереженням пам’ятi на минуле i теперiшнє, активної уваги та мислення (тобто можливiсть утворювати зв’язки мiж наявними подразниками та минулим досвiдом), адекватностi емоцiй i поведiнки, збереження здатностi усвiдомлювати свої дiї i керувати ними.

Яснiсть свiдомостi вiдповiдає сучасному термiну «рiвень бадьорості». Рiвень бадьоростi має добовi коливання: сягає максимуму мiж 10 i 16 годинами, потiм знижується на 2-3 години (у 16-18 годин) i незначно пiдвищується мiж 19-22 годинами, не досягаючи початкового рiвня. Цю закономiрнiсть добових коливань рiвня бадьоростi необхiдно враховувати при розподiлi добового навантаження, оскiльки вони супроводжуються змiнами багатьох сторiн психiчної дiяльностi (уваги, пам’ятi, осмислення, швидкостi i точностi рухових реакцiй, та iн.).

Обов’язковою умовою формування i виявлення усiх вище згаданих якостей свiдомостi є мова.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про свідомість	\|	Неусвідомлюване в психіці. Поняття про ментальність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.