Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Філософія науки в системі філософського знання

План

Тема 1. Наука як феномен культури

Частина І. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

Вступ

Процеси глобалізації в сучасній культурі, інтенсивний розвиток виробництва, науки і техніки значно ускладнюють пристосування молодого спеціаліста до вимог науково-технічного прогресу. У сучасних умовах особливо затребувані ініціативні, творчо мислячі спеціалісти, які здатні критично аналізувати ситуацію, а їх формування можливе тільки за умови розвитку в них здібностей на основі методологічних уявлень та принципів. Одне із завдань використання знань філософії науки і техніки в пізнавальній діяльності полягає в розвитку навичок аналізу й узагальнення, обґрунтування знань, пошуку рішень задач, формулювання та перевірки гіпотез.

У феномені науки найважливішим аспектом є знання. В процесі викладання філософії можна спостерігати як звичайне явище поверхові уявлення студентів про науку взагалі і сучасне наукове знання зокрема. Студенти старших курсів технічного університету, оволодівши знаннями багатьох галузей науки, як правило, не можуть відповісти на такі питання: «Що треба розуміти під теорією? Яка її структура? Яку роль вона відіграє в науковому дослідженні? Що розуміють під фактом, законом, гіпотезою? Яким чином відбувається розвиток наукового пізнання?” Цей посібник має на меті систематизувати і значно поглибити уявлення студента про такий важливий аспект науки, як знання, й ґрунтовно відповісти на ці та багато інших питань.

Потрібно відмітити, що в той час, коли науково-технічний прогрес набуває подальшого розвитку, в Україні бракує літератури з філософії науки, ще гостріша ситуація – з літературою з філософії техніки. Цей посібник призначено для магістрів усіх спеціальностей, які вивчають спецкурс «Філософія і методологія наукового пізнання” („Філософські проблеми наукового пізнання”) на V курсі, а також його можна використовувати аспірантам у процесі підготовки до екзамену кандидатського мінімуму з філософії.


1. Філософія науки в системі філософського знання.

2. Поняття науки.

3. Функції науки.

Бурхливий розвиток науки в XX–ХХІ ст., поширення її впливу майже на всі галузі сучасного суспільства викликають потребу в аналізі науки як специфічного явища в системі культури. Комплексний підхід до вивчення науки повинна здійснювати філософія науки.

Філософія науки – це розділ філософії, предметом якого є цілісне і комплексне осмислення науки як специфічної галузі людської діяльності в усіх її іпостасях – пізнавальній, методологічній, соціокультурній та ін.

Розвиток самої філософії науки в другій половині XX ст. веде до формування її як комплексної дисципліни. Загальну логіку історичного розвитку науки, його періодизацію вивчає історія науки. Головним, найбільш розвинутим підрозділом філософії науки є методологія науки. Якщо раніше поняття методології науки охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то зараз вона являє собою внутрішньо диференційовану і спеціалізовану галузь знання. Від теорії пізнання, яка досліджує пізнавальний процес у цілому, методологію науки відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного та ефективного в практичній діяльності ефективного знання. Методологія науки відрізняється своєю спрямованістю на вивчення внутрішніх механізмів, логіки руху й організації знання.

Методологія науки вивчає структуру пізнавального процесу та його елементів (наукових мов, теорій, гіпотез, наукових пояснень тощо), методи формування, організації й обґрунтування знання.

Предметом методології науки є загальні закономірності та тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань в їх історичному розвитку і соціокультурному контексті. Головна мета методології науки – виявити й дослідити передумови, рушійні сили, закономірності зростання і функціонування наукового знання. Особлива увага приділяється аналізу формування, структурі, розвитку і зміні наукових теорій.

Сучасна методологія науки не має мети розробити універсальний метод або систему методів, які могли б забезпечити успіх для всіх наук. Вона не формулює якихось спеціальних рецептів і наказів, які б нав’язувались ученим. Вона намагається всебічно, повніше описати й пояснити феномен науки на різних етапах її розвитку, щоб студент, аспірант, спеціаліст, учений глибше усвідомлював загальний контекст науки як цілого та власне місце у системі наукового поступу. Якщо студент, спеціаліст якоїсь конкретної галузі формально ставиться до своєї діяльності, то вивчення філософії і методології науки може здаватися йому зайвим, непотрібним. Але справді творча діяльність у своїй галузі конче потребує ґрунтовного ознайомлення з проблемами філософії і методології науки, яка дає можливість студенту, аспірантові глибше засвоїти знання своєї спеціальності, тому що допомагає зрозуміти структуру, функції конкретно-наукових знань і наукової діяльності й таким чином оптимізувати власну діяльність.

В останні десятиліття потужно розвивається як розділ філософії науки філософія техніки, яка все більше набуває характеру самостійної філософської науки. Соціокультурні аспекти функціонування і розвитку науки вивчає соціологія науки.


Читайте також:

  1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  2. АГД як галузь економічної науки
  3. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  4. Адресація в системі ЕП НБУ.
  5. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.
  6. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  7. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
  8. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
  9. Акціонерна власність в економічній системі
  10. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  11. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
  12. Антична філософія




Переглядів: 1040

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Полтава 2006 | Поняття науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.