Зрубна культура

Селища, які належать до цієї культури в Харкові знайдені в районі

Олексіївки, Основи, Великої Данилівки, Жихаря. У 1956 р. біля села Карачівки було знайдено скарб бронзових речей, до складу якого входили серпи, наконечник списа, мотика.

Важливу роль у господарстві племен зрубної культури відігравало скотарство. Основними свійськими тваринами були: корови, коні, вівці, свині. Поступово серед місцевого населення поширилося землеробство. Землю обробляли дерев'яним ралом та мотикою. Із зернових культур вирощували просо та пшеницю. Врожай збирали кременевими та бронзовими серпами, який потім мололи кам'яними зернотерками. Поширювався обмін продуктів землеробства та скотарства. Місцеве населення займалося прядінням, про це

свідчать знахідки пряслиць.

Поряд із небіжчиком у поховання клали їжу (частини туш корів та овець). Крім того, в могилах зустрічаються різноманітні речі: глиняний посуд, кам'яні та бронзові сокири, бронзові ножі, шила та інші предмети домашнього вжитку. Люди вірили в потойбічне життя і вважали, що ці речі знадобляться їм в іншому світі. Після

Типовим є орнамент у вигляді

«бантика» або «виноградного грона», нанесеного такими ж ямками. Окрім звичайного посуду зустрічається мініатюрний посуд, глиняні ложки та пряслиця.

завершення обряду поховання одноплемінники насипали над могилою померлого високий земляний пагорб – курган. Ці кургани до наших часів здіймаються над поверхнею землі в багатьох місцях Харківщини, нагадуючи про далеких пращурів.