Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальна характеристика

— Розвивалася в умовах постійного національного та релігійного утиску з боку речі Посполитої, Угорщини, Туреччини.

— Відсутність єдиного політичного і духовного центру гальмувала культурний розвиток українських земель.

— Значний вплив героїчних козацьких походів.

— Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, Реформації та гуманізму.

— Можливість одержання вищої освіти в європейських університетах.

Відродження — мистецтво, засноване на гуманізмі, поверненні до ідеалів античності.

Гуманізм — напрямок суспільної думки, який спрямовано на за-|хист гідності і свободи людини.

Основні здобутки

1. Поширення книгодрукування.Першими друкарями в Україні стали Швайпольт Фіоль (Октоїх і Часослов, 1491 р.), білорус Франциск Скорина(Псалтир і Біблія руська, 1517 р.), Іван Федоров(Євангеліє, 1569 р.). До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень.

Чимало дослідників вважають, що у Львові друкарня існувала з 1460 р., а її засновником був Степан Дропан. Щоправда, його книжки не збереглися.

2. Наприкінці XVI ст. в містах України виникають братства — національно-релігійні об'єднання міщан.

3.Розвиток освіти.

— Початкові школи при церквах і монастирях.

— Слов'яно-греко-латинські школи, де викладалися грецька, церковнослов'янська, латинська мови, а також «сім вільних мистецтв»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.

— У містах відкривалися братські школи; найкращими вважалися Львівська, Київська і Луцька братські школи. їхня програма була близька до слов'яно-греко-латинських шкіл. Незаможні діти й сироти навчалися безкоштовно.

Київська братська школа була відкрита в маєтку, подарованому братству Гальшкою Гулевичівною.

— Діяли протестантські, греко-католицькі, Єзуїтські школи.

— Відкрито перші вищі навчальні заклади: у 1576-1580рр. в Острозі заснована Острозька колегія (згодом академія) — перший вищий навчальний заклад України; її першим ректором був Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив видавництво Букваря та Острозької Біблії.

— У 1632р. внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати Києво-Могйлянська колегія(за іменем першого ректора — Петра Могили). У вищій школі до «семи вільних мистецтв» додавалися філософія та богослов'я, тобто програма була близькою до західноєвропейських університетів. У 1658 р. колегіум набув статусу академії.

— Розвиток книгодрукування сприяв поширенню шкільних підручників. У1574 р. видано Буквар Івана Федорова, у 1596 р. — у друкарні Віденського братства вийшли «Граматика словенська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зизанія; у 1619 р. була «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького.

Офіційна руська мова вбирає українські народні розмовні елементи, з'являються твори, написані українською книжною мовою. Пам'яткою того часу є Пересопницьке Євангеліє — рукописний переклад Євангелія з церковнослов'янської на українську мову (1556-1561 рр.), на якому в наш час українські президенти складають присягу.

4. Усна народна творчістьу значній своїй частині була присвячена козацьким походам, національно-визвольній боротьбі: пісні й думи — «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Пісня про Байду» тощо. Як правило, пісні супроводжувалися грою на бандурі, кобзі, лірі та інших музичних інструментах.

5. Література мала різноманітні жанри:

— полемічна література, що відображала полеміку між католиками, уніатами й православними (І. Вишенський «Послання до єпископів»; М. Смотрицький, «Тренос» («Плач»); І. Борецький «Протестація»); була спрямована проти полонізації та покатоличення українського народу;

— історичні мемуари (Б. Баліка «Про Москву і про Дніпро, царька московського неправдивого»);

— політична публіцистика (С. Оріховський-Роксолан, якого називали «українським Демосфеном»);

— латиномовна поезія;

— перекладна література: лицарські романи, перекази, драматичні твори.

6. Продовжується літописання:Густинський літопис (до 1597 р., автор невідомий), Львівський літопис (1498-1649 рр.), Острозький літопис (1500-1636 рр.).

7. Театр і драматургія:

— зі шкільним театромбули пов'язані драматичні твори — як релігійного, так і побутово-комедійного змісту;

— у першій половині XVII ст. з'являється вертеп — мандрівний ляльковий театр.

Вертепні вистави відбувалися в двоярусній дерев'яній скриньці, що мала вигляд двоповерхового будиночка або церкви. У верхньому ярусі відбувалися «небесні» події, в нижньому — «земні». Починалася вистава релігійною частиною (народження Христа, винищення немовлят Іродом, Іродова смерть), а закінчувалась на нижньому ярусі, де розігрувалися сцени з народного життя.

9. Музичні напрямки:

— церковна музика: поява багатоголосних (партесних) співів (замість восьмиголосних), нотного письма; музиці навчали в Київському колегіумі;

— світська музика: з'явилися пісні для хору або триголосного ансамблю — канти — жартівливої, повчальної, величальної та іншої тематики;

— інструментальна музика поширена у козаків, у містах існують музичні цехи. Поширені такі інструменти, як цимбали, кобзи, ліри, сопілки.

10. Архітектура:

— будівництво оборонних споруд, міст-фортець (Станіслав, Тернопіль, Броди), культових споруд, міського житла;

— архітектурні стилі: готичний та ренесанс — переважно в Швнічно-Західній Україні, бароко — по всій Україні. Найвидатніші пам'ятки — ансамблі Печерської лаври, Кирилівського монастиря, Софійського собору в Києві, церкви Чернігова та Переяслава.

Бароко—стиль мистецтва кінця XVI — середини XVIII ст.. Барокова культура заснована на відчутті трагічної суперечності людини і світу, в якому людина розчинена й підпорядкована середовищу, суспільству, державі. В українському бароковому мистецтві співіснують прагнення неможливого і песимізм, пафос боротьби й перемоги та примирення з думкою, що зло сильніше за добро, а смерть сильніша від життя; звеличування слави і сум, образа на людей, охоплених марнославством. Готика—архітектурний стиль XII—XVI ст., для якого характерні лег-| кість, використання арок, галерей, численних вікон з вітражами.

11. Образотворче мистецтво:

— художники об'єднуються в цехи; видатні представники тогочасного живопису — Ф. Сенько-вич, М. Муха, А. Попович;

— розвивається скульптура: надгробні пам'ятники (пам'ятник К. Острозькому в Києво-Печерській лаврі), прикраси для архітектурних споруд;

— церковний живопис традиційно представлений фресками та іконописом, що зазнали впливу ідей Відродження і гуманізму;

— поширюється світський живопис: портрети Р. Сангушка, К. Осторзького, Р. Вишневець-кої; батальні та історичні картини; книгодрукування сприяє розвитку гравюри, книжкової мініатюри.

Гравюра — вид графіки, у якому зображення е друкованим відтиском з малюнка, вирізбленого на дошці з дерева, каменю, металу.

Отже, не зважаючи на тяжкі умови життя і феодальний гніт, український народ продовжував збагачувати свою культуру.

9. Визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Навесні 1648 р. в Україні почалося козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького, що переросло у Національно-визвольну війну.Історична література для характеристики названої події вживає терміни повстання (козацьке,народне, селянське, українське), війна (козацька, селянська, громадянська, польсько-козацька, визвольна, національно-визвольна), революція (національна, національно-визвольна, українська).

Мета війни:звільнити Україну з-під влади Речі Посполитої, сформувати власну Українську державу.

Причини війни склалися у 30-40-х роках XVII ст.

Соціально-економічні причини:

1) посилення кріпосного гніту: 5-6 днів панщини на тиждень, зростання податків через товарне виробництво хліба у Польщі;

2) погіршення становища міщан через свавілля польської адміністрації; самі поляки визнавали: « В Україні править беззаконня»;

3) скорочення реєстрового козацтва до 6 тис. чоловік відповідно до «Ординації війська Запорозького» (1638 р.); нереєстрові козаки перетворювалися на кріпаків, скасовано козацький суд, козакам заборонено обирати гетьмана, а територія їхнього проживання обмежена.

Політичні причини:

1) відсутність власної державності;

2) нерівність у правовому й політичному становищі української православної шляхти;

3) прагнення козацької верхівки здобути владу.

Національно-релігійні причини:

1) утиски православ'я, братств та братських шкіл, заборона православним обіймати адміністративні посади навіть у місцевих владних органах;

2) поширення унії;

3) політика полонізації населення.

Зовнішньополітичні причини:

1) сусіди Польщі — Московська держава, Швеція та Туреччина — були зацікавлені в послабленні Речі Посполитої. Так, Москва підтримувала всі анти-польські козацькі повстання кінця XVI — початку XVII ст.;

2) сваволя шляхти підривала міцність держави, влада короля була послаблена;

3) європейські країни, послаблені Тридцятирічною війною (1618-1648 рр.), були зайняті своїми проблемами і не втручалися в східноєвропейські процеси.

Характер війни:антифеодальний, національно-звольний під релігійними гаслами. Рушійні сили: козацтво, селянство, міщани, дрібна яхта та православне духовенство. Керівна роль на-а українській козацькій старшині.

Початок воєнних дій

— У січні 1648 р. гетьманом Запорозького війська ло обрано Б. Хмельницького. Він ужив таких задля підготовки повстання: розсилав універсали із закликом піднятися на боротьбу проти свавілля магнатів і шляхти, тікати на Січ;

— установив контакти з повстанськими загонами в різних частинах України;

— агітував міське населення відчиняти міста перед козацькою армією;

— встановив дипломатичні відносини з Кримським ханством: в обмін на військову здобич та заручників татарська кіннота виступила на боці запорожців, припинялися татарські набіги на південь України.

Заручниками кримського хана Іслам-Гірея стали представники знатних козацьких родів, у тому числі й син Богдана Хмельницького Тиміш.

Момент для початку війни було вибрано дуже вдало: протягом першої половини XVII ст. Річ Посполита була виснажена війнами з Московією, Швецією, а також Тридцятирічною війною. Вже наприкінці січня 1648 р. в Україні починається антипольське повстання.

Поляки недооцінили небезпеку повстання. Вони не тільки відправили на його придушення лише 4-тисяч-ний загін, а й включили до загону реєстрових козаків. Реєстровці незабаром обрали гетьманом Ф.Джалалія та перейшли на бік повстанців.

Перші перемоги повстанців (1648 р.):

19 квітня — 6 травня 1648 р. — битва в урочищі біля річки Жовті Води, в якій загинув командувач польським загоном Стефан Потоцький.

15-16 травня 1648р. — битва під Корсунем; у полон потрапили польські командувачі М. Потоцький і М. Калиновський.

11-13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями;польські війська тікали разом із командувачами. Козакам дісталися 90 гармат, запаси пороху та зброї, коні та інше майно на суму близько 10 млн злотих. Після пилявецької втечі поляків іронічно називали « пилявчиками ».

27вересня — 16 жовтня 1648р. — облога Львова, яка була знята тільки після сплати львів'янами викупу — понад 1 млн злотих.

28жовтня — 14 листопада 1648 р. — облога Замостя, що закінчилася перемир'ям із Польщею.

Умови перемир'я 1648 р.:

— припинення воєнних дій;

— повернення козакам їхніх вольностей;

— учасники повстання амністовані.

23 грудня 1648 р. Хмельницький з тріумфом повернувся до Києва.

Напрямки діяльності Б. Хмельницького взимку 1648-1649 рр.:

— формує київський полк;

— установлює дипломатичні відносини з Туреччиною, Угорщиною, Молдовою, Московським царством;

— веде переговори з польським урядом, вимагаючи ліквідувати в Україні уніатську церкву, повернути запорозькому війську всі привілеї та вольності, визнати гетьмана васалом польського короля;

— заявляє про намір «відірвати від ляхів усю Русь і Україну»;

— проводить мобілізацію до війська.

Продовження воєнної кампанії

Воєнні дії 1649р.Улітку 1649р. Б. Хмельницький атакує Галичину і починає облогу Збаража,куди відступила польська армія. На допомогу оточеним просувалася 30-ти-сячне польське військо. Козацька армія вийшла назустріч польському підкріпленню. У серпні 1649 р. під Зборовомполяки опинилися в оточенні, а сам король ледь не потрапив у полон. Проте кримський хан змусив Хмельницького піти на поступки полякам і укласти мир.

Зборівський договір (1649 р.)

1) Влада гетьмана поширювалася на Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства;

2) реєстр становив 40 тис. козаків;

3) державні посади в Гетьманщині мали обіймати тільки українці;

4) повстанцям було гарантовано повну амністію;

5) питання про долю унії та церковне майно мало бути винесене на найближчий сейм;

6) євреї та єзуїти повинні були залишити Україну.

Наслідки договору:

— ані Україна, ані Річ Посполита не були задоволені договором: почалися антигетьманські виступи селян і міщан, що не потрапили до реєстру;

— польський сейм схилявся до силового розв'язання козацького питання і протягом 1650 р. готувався до війни з Гетьманщиною;

— договір створив умови для формування української державності. .

Воєнні дії 1651 р.

Узимку 1651 р. поляки відновлюють воєнні дії та захоплюють прикордонні козацькі міста Чернівці, Шаргород, Ямпіль, оточують Вінницю.

У червні-липні 1651 р. під Берестечком,на кордоні Галичини та Волині, відбулася одна з наймас-штабніших битв Європи XVII ст. Хмельницький зазнав у ній поразки — знову через зраду кримського хана. Козацькі війська опинилися в оточенні, тільки завдяки рішучості наказного гетьмана І. Богу на частина війська змогла прорватися через болота і річку. 300 козаків прикривали відхід армії. На пропозицію дарувати їм життя, якщо складуть зброю, вони демонстративно повитрушували гроші з гаманців і продовжували оборону. Козаки втратили понад ЗО тисяч воїнів.

Татари несподівано для всіх утекли з поля бою, переслідувані польською кіннотою. Вони навіть не забрали тіла загиблих співвітчизників, чого раніше ніколи не бувало. Пізніше татари пояснювали свою втечу тим, що начебто отримали напередодні листи, в яких повідомлялося, що у вирішальний момент битви козаки об'єднаються з польським військом і знищать татар. Наслідки для української армії були жахливими: татари лишили без захисту лівий фланг. Сам Хмельницький кинувся повернути татар, татари полонили його, і військо залишилося фактично без керівництва. Поляки захопили багаті трофеї: печатку Війська Запорозького, знамена, меч, подарований гетьману Константинопольським | патріархом, скарбницю.

Н. Яковенко вважає, що до Берестецької битви повстання ще було громадянською війною всередині Речі Посполитої; після неї воно «остаточно переростає на українсько-польську війну».

Становище України було важким, але й польська армія потерпала від голоду, епідемій та партизанської війни, розгорнутої місцевим населенням. У таких умовах був підписаний тяжкий для України Білоцерківський договір.

Білоцерківський договір (1651 р.)

1) Влада гетьмана поширюється тільки на Київщину;

2) козацький реєстр скорочується до 20 тис. чоловік;

3) польська шляхта повертається до своїх маєтків, а селяни — до шляхти;

4) Б. Хмельницький розриває союз із Кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин;

5) старшину і полковників затверджує король;

6) учасники повстання амністовані.

Наслідкомцього договору була масова втеча селян із Правобережжя на землі Московської держави — Слобідську Україну.

Проте польський сейм договір не затвердив, і це розв'язало руки Б. Хмельницькому.

Воєнні дії 1652-1653 рр.

22-23 травня 1652 р. — битва під Батогом(Вінниччина): козаки розгромили польську армію;

11 жовтня — 5 грудня 1653 р. — облога Ліванця (Поділля). Татари вимагають припинення війни і виконання Зборівського договору (за це вони отримали від поляків данину і право на ясир).

Молдавські походи— воєнні дії козацького війська проти Молдови, союзниці Речі Посполитої, з метою розірвати її зв'язки з Польщею.

Iпохід (серпень—вересень 1650 р.).Українська армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Князь В. Лупул відмовився від союзу з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов'язався видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Після битви під Берестечком (1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов'язань. Проте перемога під Батогом змінила відносини між державами.

II похід (липень-серпень 1652 р.). Українсько-молдовський союз поновлено, відбулося весілля Ро-занди і Тимоша.

Проте у квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.

IIІ похід (квітень—травень 1653 р.).Козацьке військо під командуванням Т. Хмельницького повернуло владу В. Лупулові. Але козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію, який завершився поразкою.

Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.

IV похід (серпень-вересень 1653 р.). Останній похід Т. Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тиміш Хмельницький ,був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.

Таким чином, молдовський напрямок політики Б. Хмельницького не дав бажаних результатів.

Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

— Спустошено Правобережжя, де проходили воєнні дії.

— У 1650-1653 рр. по Україні прокотилися голод, епідемії холери і чуми.

— Масове переселення, особливо на Лівобережжя, Слобожанщину.

— Зменшення населення не менш як на ЗО %, що мало наслідком скорочення чисельності української армії.

— Війна спричинила занепад господарського життя: сільського господарства, ремесел, торгівлі.

— Втома від війни, розчарування в гетьманському правлінні, небажання воювати.

— Формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії, Молдови внаслідок стратегічних прорахунків Б. Хмельницького.

— Б. Хмельницький розумів неможливість перемоги над Польщею без сильних союзників. Гетьман веде переговори з Туреччиною, Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією. Особливу увагу він приділяє Москві як православній державі.

10. Формування української державності в ході визвольної війни.

Гетьманщина мала всі ознаки державності.

1. Політична влада(військова, політична, адміністративна) належала гетьману та козацькій старшині. Козацькі ради розв'язували найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики, але їхнє значення неухильно знижувалося.

2. Територією Гетьманщини були завойовані українськими військами землі. її кордони змінювали україно-польські договори, проте Київщина залишалася козацькою.

3. Політико-адміністративний устрійскладався з полків, що ділилися на сотні. Кількість полків змінювалася; за Зборівським договором, їх було 16. Полк міг охоплювати від 11 до 22 сотень. Великі міста зберігали магдебурзьке право, і влада в них належала магістратам. Рештою міст керували городові отамани, а селами — сільські отамани; посада отамана була виборною. Запорозька Січ була автономною й не входила до жодного полку. Всі органи влади підпорядковувалися гетьманському урядові. Найвищим органом влади була військова рада.

4. Право та судочинствоґрунтувалися на нормах звичаєвого, козацького, магдебурзького права, Литовських статутах. Польське законодавство в Гетьманщині не діяло. Були встановлені пока-

рання за зраду українському народові, відмову надати допомогу в битві.

5. Фінансова система та податки:введено посаду генерального підскарбія (1654 р.), який опікувався бюджетною сферою, податкову й митну системи; є згадки про карбування власної монети (втім, жодна монета не збереглася).

6. Соціальна структура населеннявключала п'ять станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство. До привілейованих верств населення належали українська шляхта, козацька старшина, вище православне духовенство та міська знать.

7. Наявність армії буладоведенасамоювійною,коли українське військо налічувало до 300 тисяч чоловік. За військовою організацією й тактикою українська армія була однією з найкращих у Європі XVII ст.

8. Зовнішня політикабула складовою частиною діяльності гетьманського уряду. Україна підтримувала дипломатичні контакти з Росією, Кримським ханством, Туреччиною, Річчю Посполитою, Молдовським князівством, Трансільванією; Гетьманщину визнали Венеція, Волощина, Швеція тощо.

Історик Н. Яковенко порівнює принципи внутрішньої організації козацької держави з військовою диктатурою, «де гетьман здійснював владу від імені війська, ба навіть сама назва держави — Військо Запорозьке — з ним ототожнювалася».

11. Входження України під протекторат Російської держави.

Від початку війни в 1648 р. гетьманський уряд вів активні переговори з Москвою про допомогу:

— Б. Хмельницькому не хотілося бачити Московію союзником Речі Посполитої;

— Московське царство неодноразово приймало на своїй території повстанські козацькі загони і навіть надавало їм допомогу;

— росіяни, як і українці, були православними.

—

Щоб цар Олексій Михайлович погодився прийняти Гетьманщину під свій протекторат, Б. Хмельницький пригрозив йому, що в разі негативної відповіді Україна прийме протекторат Туреччини. Це прискорило прийняття рішення московським урядом.

Москва відмовилася від походу на Україну, але військову допомогу надавати гетьману не поспішала, була пов'язана договором із Польщею. Московський уряд погодився взяти Україну «під свою руку» тільки тоді, коли вона сама звільниться від польського панування.

Лише в жовтні 1653 р. Московський Земський Собор дав згоду на укладення російсько-українського союзу і відправив в Україну посольство, очолюване боярином В. Бутурліним.

Москва погодилася на підписання договору з Хмельницьким і на війну з Польщею через бажання розширити свої території й залучити козаків до охорони держави. Зі свого боку, Хмельницький сподівався на військову підтримку Москви, щоб

утворити власну державу. Цілі сторін не збігалися в перспективі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система самоврядування за магдебурзьким правом	\|	Переяславська рада

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.