Антисцієнтизм, інтуїтивізм, сцієнтизм, перфекціонізм

Варіант 8.

1. Впишіть у визначення необхідне поняття:

Соціокультурний феномен, продукт діяльності відображення, яка історично розвивається і тою чи іншою мірою властива усім формам практичного і духовного освоєння світу.

Варіанти відповіді: науковий метод, знання, верифікація.

2. Поставте дані поняття у відповідність до їх визначень.

а) ПІЗНАННЯ b) НАУКА

1) сфера діяльності людей, основною функцією якої є вироблення і теоретичний вираз об’єктивних знань про дійсність в її закономірності та єдиному зв’язку.

2) цілеспрямований процес активного відтворення дійсності та її відображення в свідомості людей, зумовлений розвитком суспільно-історичної практики.

3. Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого розкрито у наступному визначенні:

– світоглядна позиція, яка ґрунтується на переконанні в принциповій обмеженості науки в рішенні докорінних проблем соціального буття і особистості, а в своїх крайніх проявах оцінює науку і наукову раціональність як ворожу людині силу, яка чинить руйнівний вплив на культуру.

4. Визначте, в якому з фрагментів представлено пізнавальна позиція агностицизму.

A. Об'єктивна реальність не існує, а існують лише наші думки, ідеї, бажання і т. ін., і в процесі пізнання ми маємо справу не з об'єктивною реальністю, а з нашими ідеями, уявленнями. Процес пізнання є розумовий процес, абсолютно незалежний від матеріального світу. Кожне нове наукове відкриття — це не результат тривалого вивчення самих матеріальних предметів, а продукт чисто логічного, абстрактно-теоретичного виведення одних ідей, думок, теоретичних положень з інших ідей, думок, теоретичних положень.

B. Об'єктивно існуючий матеріальний світ є єдиним джерелом всіх наших знань. Всі наші сприйняття, уявлення, поняття, знання, теорії є образами, відображеннями предметів зовнішнього світу; об'єктивний світ, матерія, природа є єдине джерело відчуттів, свідомості, мислення. Не свідомість людини, не її розумова діяльність породжує зовнішній світ, а навпаки, наша свідомість, мислення виникає як відображення предметів, явищ матеріального світу в розвитку пізнання. Закони діалектики об'єктивного світу є законами діалектики пізнання. Пізнання — це суперечливий нескінчений процес руху від незнання до знання, від неповних і неточних знань — до знань усе більш повних і точних.

C. Наші думки не можуть вважатися відображенням матеріальних предметів в свідомості людей тому, що у відчуттях люди сприймають лише поверхневе в речах, але не в змозі відобразити їх сутність, закон. У свідомості не може бути жодної копії, наприклад, принципу роботи годинникового механізму. У наших уявленнях можуть бути «копії» циферблату або інші частини та зовнішні ознаки годинника, але не спосіб його роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виберіть відповідне визначення поняття: Моделювання – це	\|	Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.