МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема: Складні випадки слововживання. Пароніми та омонімиЛекція № 2 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – Київ, 2001. 2.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – Київ, 1997. 3.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – Київ, 1997. 4.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ, 1997.
Мета: Знати особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні; Вміти знаходити в текстіпароніми та омоніми та доречно використовувати їх у професійному мовленні; користуватися словниками, редагувати текст
План заняття: 1. Багатозначність. 2. Синоніми. 3. Пароніми. 4. Омоніми. 5. Виконання прав для закріплення розглянутого матеріалу.
Властивість слова вживатися у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією. В українській мові більшість слів належить до багатозначних. У “Словнику української мови” в 11 томах, у реєстрі якого 134058 слів, до більшості з них подані найповніші їхні значення. Наприклад, до прикметника добрий – 9 значень, іменника ряд – 12 значень, займенника той – 11, дієслова сіяти – 8. У багатозначних словах одне з його значень є основним, або прямим, а решта – переносні. Кожне значення слова встановлюється у реченні або у словосполученні. Синоніми – це слова, відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний. Синоніми поділяються на три основні групи: 1) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий – видатний – славетний – знаменитий); 2) стилістичні синоніми – це слова, що відрізняються стилістичним і емоційним забарвленням (говорити – мовити – пророчити – ректи – верзти); 3) абсолютні синоніми – зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство – лінгвістика; століття – сторіччя). Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову. Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту. Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки –ся. Наприклад: адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо; Адреса – напис на конверті, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи. Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова. Омоніми – це слова, які за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення. Омоніми бувають: 1) лексичні – це слова тотожні за написанням у всіх граматичних формах (коса – сільськогосподарське знаряддя, вузька намивна смуга суходолу в морі); 2) граматичні (омоформи) – це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичних формах (коса – іменник; коса (лінія) – прикметник); 3) фонетичні (омофони) – це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться неоднаково (мріяти -–мрія ти); 4) омографи – це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням і наголосом (мука – мука). Омонімію слід відрізняти від багатозначності.
Читайте також:
|
||||||||
|