Класифікація оборотних засобів

Економічна суть оборотних засобів

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємства

Тема 2

1. Економічна суть оборотних засобів

2. Класифікація оборотних засобів

3. Нормування власних оборотних коштів

4. Нормування оборотних засобів у виробничих запасах

5. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві

6. Показники ефективності використання оборотних коштів

7. Шляхи ефективного використання оборотних засобів

Для створення оборотних фондів і фондів обігу кожне підприємство авансує (вкладає) грошові кошти, які після завершення кожного кругообігу повністю відшкодовуються в грошовій формі. Грошові засоби, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, які забезпечують безперервність процесу виробництва, реалізації продукції, становлять оборотні засоби підприємства.

Оборотні засоби (активи) — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу.

Оборотним засобам властиві три стадії кругообігу: грошова, виробнича і товарна.

На першій стадії здійснюється придбання необхідних виробничих запасів. Під час другої стадії у процесі виробництва створюється готова продукція. На третій стадії — стадії реалізації — товарна форма знову перетворюється в грошову, яка одночасно є і початковою стадією наступного обороту активів.

Усі оборотні засоби підприємства класифікуються за такими принципами:

1. За функціональним призначенням:

оборотні виробничі фонди — предмети праці (сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, напівфабрикати власного виробництва, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів), які обслуговують виробничий процес і беруть участь в одному виробничому циклі, повністю в ньому споживаються і переносять відразу свою вартість на собівартість продукту праці, потребують безперервного відновлення в натуральній формі;

■ фонди обігу — сукупність грошових засобів і готової продукції (залишки готової продукція на складі, відвантажені, але неоплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, у касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, укладені в короткострокові цінні папери).

2. За джерелами формування:

■ власні джерела формування оборотних засобів виділяються підприємству при його створенні за рахунок пайових внесків членів, внесків іноземних учасників, надходжень від емісії цінних паперів, коштів бюджету і зосереджуються у статутному фонді, а також утворюються в процесі діяльності підприємства (частина нерозподіленого прибутку) і стійкі пасиви;

■ позичені джерела формування оборотних засобів (банківські кредити, комерційні кредити, кредиторська заборгованість).

3. За способами планування або нормування:

■ нормовані — оборотні засоби, для яких здійснюється розрахунок нормативу, тобто мінімальної потреби в обігових засобах, необхідних для безперебійного функціонування підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів, готова продукція на складах підприємства);

■ ненормовані — це оборотні засоби, для яких не здійснюється розрахунок нормативу і які являють собою додаткові засоби, що направляються, як правило, на розширення виробництва (відвантажена готова продукція та готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансова діяльність	\|	Нормування оборотних засобів у виробничих запасах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.