Цілі боротьби

*Ліквідація польського і будь-якого іншого панування.

*Звільнення від національно-релігійного гноблення.

*Ліквідація магнатського землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарювання, кріпацтва, завоювання особистої свободи і права власності селян, міщан, козаків на землю.

При цьому слід зауважити, що ідея створення національної держави визрівала поступово.

Періодизація національно-визвольної війни

Спираючись на широку джерельну базу, на дослідження вітчизняних і зарубіжних істориків, доцільно виділити п'ять періодів перебігу Національно-визвольної війни.

Перший (лютий 1648-червень 1652 рр.)- період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної і соціальної боротьби. Основні завоювання: виборення державної незалежності у червні 1652 р. й успішне завершення Селянської війни.

Другий (червень 1652 - серпень 1657 рр.)- період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України.

Третій (вересень 1657 - червень 1663 рр.)- період різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну і призвела до розколу козацької України на два гетьманства Правобережне і Лівобережне.

Четвертий (липень 1663-червень 1668рр.)- період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз'єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу.

П'ятий (липень 1668- вересень 1676 рр.)- період кризи і поразки визвольної війни. Ліквідація державності на Правобережжі.

Виходячи саме із цієї періодизації, простежимо далі розвиток національно-визвольної війни, розглянемо її досягнення і прорахунки.

1. б). Перший період (1648-1652 рр.)

Підготовка повстання. На початку визвольної боротьби діяльність Б-Хмельницького і його сподвижників була спрямована на вирішення трьох основних завдань:

* формування власних збройнихсил ізалучення на свій бік реєстрових козаків;

* залучення до боротьби широких верств українського суспільства. Б.Хмельницький звертається з універсалами до населення, закликаючи до спільної боротьби проти Польщі. Повстанський рух дуже швидко набуває всенародного характеру і охоплює всю Україну;

* укладення військово-політичного союзу з Кримським ханством (укладено в березні 1648 р.).

Визвольний похід 1648 року. Позитивне розв'язання трьох вищеназваних завдань стало запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельницького у 1648 році:

* У квітні - травні 1648 р. - козацько-татарське військо розгромило польську армію нар. Жовті Води. Три тисячі поляків потрапили у полон. Частина реєстрових козаків на чолі з Філоном Джеджалієм перейшла на бік повстанців.

* У травні 1648 р. - козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем: у полон потрапили 8,5 тис. чоловік, у тому числі командувач польським військом гетьман Потоцький. Розгром польського війська активізував народно-повстанський рух.

* Улітку 1648 р. визвольна боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої.

Стрімко наростала соціальна боротьба: селяни, міщани й козаки розправлялися з панами й орендарями, захоплювали їхнє майно, звільнялися від різноманітних форм експлуатації. Було ліквідовано кріпацтво, землеволодіння польських та полонізованих українських магнатів, католицької церкви. Утверджувалася дрібна власність на землю селян, міщан, козаків. Армія Б.Хмельницького зросла до 100 тис. чоловік. На чолі полків стали Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар, Філон Джеджалій та інші полководці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Становище Правобережної України під владою Польщі.	\|	Які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.