Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання

Загальна характеристика розвитку молодшого школяра

ЛІТЕРАТУРА

ЛЕКЦІЯ 9.

Змістовий модуль 2. Психологія дитинства

Тема 9. Психологія пізнього дитинства (6–12 років)

Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини. Довільний характер сприймання. Емоційна забарвленість та ситуативність сприймання.

Довільний та осмислений характер запам’ятовування. Механічна пам’ять. Прийоми запам’ятовування матеріалу. Відтворююча та творча уява дитини. Мимовільний характер уваги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивність. Умови підтримання стійкості уваги дитини.

Доопераціональне та конкретно-операціональне мислення дитини. Формування понятійного та теоретичного мислення. Закладання основ наукового типу мислення. Виникнення рефлексії. Метапізнання. Мовленнєвий розвиток. Дислексія.

Формування почуттів. Висока емоційність дитини. Емоційна нестійкість. Страхи та тривоги у пізньому дитинстві. Соціалізація емоційної сфери.

Взаємини з ровесниками і соціальна компетентність. Утворення дитячих груп. Конформність. Стадії розвитку дитячої дружби та її функції. Модель Селмана.

Розвиток соціального пізнання. Соціальні висновки, взаємини, приписи. Концепції морального розвитку дитини Ж. Піаже і К. Кольберга. Моральний релятивізм. Етичний абсолютизм.

Розвиток Я-концепції у пізньому дитинстві. Особливості самооцінки. Характер дитини. Криза сьомого року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні новоутворення пізнього дитинства.

1. Выготский Л. С. Кризис семи лет // Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. –С. 376–385.

2. Выготский Л. С. К вопросу о динамике детского характера / Собр. соч. в 6 т. – Т. 5. –М.: Педагогика, 1984. – С.153–165.

3. Захаров А. И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. – СПб., 1995.

4. Психическое развитие младших школьников / Под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1990.

5. Савина Е. А. Особенности представлений детей 5–10 лет о душе / Вопросы психологии. – 1995. – № 3. – С. 21–27.

Тема 9. ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (зрілого дитинства / пізнього дитинства)

(зрілої дитини / пізнього дитинства):

- Анатомо-фізіологічні можливості молодшого школяра. - Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. - Провідна діяльність молодшого школяра.

3. Новоутворення молодшого шкільного віку: - Довільність психічних процесів у молодшого школяра. -Внутрішній план дій молодшого школяра.-Уміння молодшого школяра організовувати навчальну діяльність. - Рефлексія молодшого школяра.
4. Розвиток самосвідомості молодшого школяра
5. Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра
6. Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра:

- Розвиток сприймання молодшого школяра. - Розвиток пам'яті молодшого школяра. - Розвиток мислення молодшого школяра. - Розвиток уяви молодшого школяра. - Розвиток мовлення молодшого школяра. - Розвиток загального інтелекту молодшого школяра.

Молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 до 10/11 років, які навчаються у 1-4 класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства. Опановуючи новий для себе вид діяльності — навчання, молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності:

- розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими,

- особистісне психічне життя і психічний розвиток,

- формуються психічні новоутворення (завдяки цьому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і перспективи).
Головною особистісною характеристикою молодшого школяра є прийняття і усвідомлення своєї внутрішньої позиції, що дає підстави вважати цей вік зрілим дитинством.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Витоки формування інформаційного менеджменту	\|	Висновок експерта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.